Ordliste

nn Nekting 2   »   uk Заперечення 2

65 [sekstifem]

Nekting 2

Nekting 2

65 [шістдесят п’ять]

65 [shistdesyat pʺyatʹ]

Заперечення 2

Zaperechennya 2

Velg hvordan du vil se oversettelsen:   
Nynorsk Ukrainian Spel Meir
Er den ringen dyr? Пер--е---дороги-? П_______ д_______ П-р-т-н- д-р-г-й- ----------------- Перстень дорогий? 0
Z--ere-hen--a 2 Z____________ 2 Z-p-r-c-e-n-a 2 --------------- Zaperechennya 2
Nei, han kostar berre hundre euro. Н---в---к-шт---тіл-к--с-о--в-о. Н__ в__ к_____ т_____ с__ є____ Н-, в-н к-ш-у- т-л-к- с-о є-р-. ------------------------------- Ні, він коштує тільки сто євро. 0
Z---re----n-a-2 Z____________ 2 Z-p-r-c-e-n-a 2 --------------- Zaperechennya 2
Men eg har berre femti. Ал-----а--ті-ь-- п’-т-е-ят. А__ я м__ т_____ п_________ А-е я м-ю т-л-к- п-я-д-с-т- --------------------------- Але я маю тільки п’ятдесят. 0
P--sten--d--o--y-? P_______ d_______ P-r-t-n- d-r-h-y-? ------------------ Perstenʹ dorohyy̆?
Er du ferdig? Ти-в-е го----й /---то-а? Т_ в__ г______ / г______ Т- в-е г-т-в-й / г-т-в-? ------------------------ Ти вже готовий / готова? 0
Perste-- --ro-y--? P_______ d_______ P-r-t-n- d-r-h-y-? ------------------ Perstenʹ dorohyy̆?
Nei, ikkje enno. Н-- -- --. Н__ щ_ н__ Н-, щ- н-. ---------- Ні, ще ні. 0
P--s--nʹ----oh-y̆? P_______ d_______ P-r-t-n- d-r-h-y-? ------------------ Perstenʹ dorohyy̆?
Men eg er snart ferdig. А---скоро б-д--гот-в-й - -о-о-а. А__ с____ б___ г______ / г______ А-е с-о-о б-д- г-т-в-й / г-т-в-. -------------------------------- Але скоро буду готовий / готова. 0
Ni,------os-tuy- -i-ʹ-y st----v--. N__ v__ k_______ t_____ s__ y_____ N-, v-n k-s-t-y- t-l-k- s-o y-v-o- ---------------------------------- Ni, vin koshtuye tilʹky sto yevro.
Vil du ha meir suppe? Х--е--ще суп-? Х____ щ_ с____ Х-ч-ш щ- с-п-? -------------- Хочеш ще супу? 0
Ni,--i- --sh--y- -----y s-o yev--. N__ v__ k_______ t_____ s__ y_____ N-, v-n k-s-t-y- t-l-k- s-o y-v-o- ---------------------------------- Ni, vin koshtuye tilʹky sto yevro.
Nei takk, eg vil ikkje ha meir. Н-, я б----- н- ---у. Н__ я б_____ н_ х____ Н-, я б-л-ш- н- х-ч-. --------------------- Ні, я більше не хочу. 0
N-- -i- kos---y---i-ʹ-y---- yev--. N__ v__ k_______ t_____ s__ y_____ N-, v-n k-s-t-y- t-l-k- s-o y-v-o- ---------------------------------- Ni, vin koshtuye tilʹky sto yevro.
Men eg vil ha meir is. Ал--щ- --н- мороз--о. А__ щ_ о___ м________ А-е щ- о-н- м-р-з-в-. --------------------- Але ще одне морозиво. 0
Ale -a--a-- t-lʹk----y-td--y--. A__ y_ m___ t_____ p___________ A-e y- m-y- t-l-k- p-y-t-e-y-t- ------------------------------- Ale ya mayu tilʹky p'yatdesyat.
Har du budd her lenge? Т- --вг---же-ту- -и--ш? Т_ д____ в__ т__ ж_____ Т- д-в-о в-е т-т ж-в-ш- ----------------------- Ти довго вже тут живеш? 0
Ty--z-e h-t--y------oto--? T_ v___ h______ / h______ T- v-h- h-t-v-y- / h-t-v-? -------------------------- Ty vzhe hotovyy̆ / hotova?
Nei, berre ein månad. Ні- -----и -іс-ц-. Н__ т_____ м______ Н-, т-л-к- м-с-ц-. ------------------ Ні, тільки місяць. 0
T--vz-e-hot--y-̆ - ---ova? T_ v___ h______ / h______ T- v-h- h-t-v-y- / h-t-v-? -------------------------- Ty vzhe hotovyy̆ / hotova?
Men eg kjenner mange folk alt. А---я знаю в----аг-то -юдей. А__ я з___ в__ б_____ л_____ А-е я з-а- в-е б-г-т- л-д-й- ---------------------------- Але я знаю вже багато людей. 0
Ty-v-he -ot---y̆-- ----va? T_ v___ h______ / h______ T- v-h- h-t-v-y- / h-t-v-? -------------------------- Ty vzhe hotovyy̆ / hotova?
Køyrer du heim i morgon? Їдеш з--т-а ---ому? Ї___ з_____ д______ Ї-е- з-в-р- д-д-м-? ------------------- Їдеш завтра додому? 0
Ni- s-c-- ni. N__ s____ n__ N-, s-c-e n-. ------------- Ni, shche ni.
Nei, ikkje før i helga. Н-- тіль-и у ви----і. Н__ т_____ у в_______ Н-, т-л-к- у в-х-д-і- --------------------- Ні, тільки у вихідні. 0
Ni, -h-he-ni. N__ s____ n__ N-, s-c-e n-. ------------- Ni, shche ni.
Men eg kjem tilbake alt på sundagen. А-е-----в--т-ю-я вж--у-не-і-ю. А__ я п_________ в__ у н______ А-е я п-в-р-а-с- в-е у н-д-л-. ------------------------------ Але я повертаюся вже у неділю. 0
Ni- -h--e-n-. N__ s____ n__ N-, s-c-e n-. ------------- Ni, shche ni.
Er dottera di vaksen? Т--я -оч-- вже --ро-ла? Т___ д____ в__ д_______ Т-о- д-ч-а в-е д-р-с-а- ----------------------- Твоя дочка вже доросла? 0
Ale--ko-o -u-u-h------- ---o----. A__ s____ b___ h______ / h______ A-e s-o-o b-d- h-t-v-y- / h-t-v-. --------------------------------- Ale skoro budu hotovyy̆ / hotova.
Nei, ho er berre sytten. Н-, ------ь----ім-адця-ь. Н__ ї_ т_____ с__________ Н-, ї- т-л-к- с-м-а-ц-т-. ------------------------- Ні, їй тільки сімнадцять. 0
Ale sk-r- bu-u --to-y---- h-t-v-. A__ s____ b___ h______ / h______ A-e s-o-o b-d- h-t-v-y- / h-t-v-. --------------------------------- Ale skoro budu hotovyy̆ / hotova.
Men ho har allereie ein kjærast. Ал--во-а-вж--ма- -лопця. А__ в___ в__ м__ х______ А-е в-н- в-е м-є х-о-ц-. ------------------------ Але вона вже має хлопця. 0
A-- -k-r- b-du ho-o-y-̆ - h-t---. A__ s____ b___ h______ / h______ A-e s-o-o b-d- h-t-v-y- / h-t-v-. --------------------------------- Ale skoro budu hotovyy̆ / hotova.

Nedlasting MP3 (.zip filer)

MP3 Nynorsk + Ukrainian (1-100) MP3 Ukrainian (1-100)
Ingen video funne!

Kva orda fortel oss

Det finst mange millionar bøker i verda. Vi veit ikkje kor mange som er skrivne fram til i dag. I desse bøkene er store mengder kunnskap lagra. Viss du kunne lese alle, ville du visst mykje om livet. Fordi bøker viser oss korleis verda endrar seg. Kvar tid har sine eigne bøker. I dei kan du skjøne kva som er viktig for mennesket. Diverre kan ingen lese alle bøker. Men moderne teknologi kan hjelpe til å undersøkje bøkene. Gjennom digitalisering kan vi lagre bøker som data. Så kan vi analysere innhaldet. Slik ser språkforskarar korleis språket vårt endrar seg. Det er endå meir interessant å telje ordfrekvensen. Når dei gjer det, kan dei slå fast kor viktige visse ting er. Vitskapsfolk har studert meir enn 5 millionar bøker. Det var bøker frå dei siste fem hundreåra. Til saman vart omlag 500 milliardar ord analyserte. Frekvensen for orda viser korleis menneska levde tidlegare og i dag. Idear og trendar speglar seg i språket. Ordet ‘menn’ har mista noko av tydinga si, til dømes. Det blir sjeldnare brukt no enn før. Ordet ‘kvinner’ blir derimot brukt mykje oftare enn før. Vi kan òg sjå på orda kva vi likar å ete. I 50-åra var ordet ‘iskrem’ særs viktig. Så kom pizza og pasta på moten. I nokre år har ordet ‘sushi’ dominert. Det er godt nytt for alle språkvener... Språket vårt får fleire ord kvart einaste år!