Ordliste

nn Leddsetningar med at 1   »   uk Складнопідрядні речення із що 1

91 [nittiein]

Leddsetningar med at 1

Leddsetningar med at 1

91 [дев’яносто один]

91 [devʺyanosto odyn]

Складнопідрядні речення із що 1

Skladnopidryadni rechennya iz shcho 1

Velg hvordan du vil se oversettelsen:   
Nynorsk Ukrainian Spel Meir
Kanskje det blir betre vêr i morgon. По-ода-б-де м-ж---- -р--о- ----ра. П_____ б___ м______ к_____ з______ П-г-д- б-д- м-ж-и-о к-а-о- з-в-р-. ---------------------------------- Погода буде можливо кращою завтра. 0
Skla--o---ry---- --ch-n-ya-iz-shch--1 S_______________ r________ i_ s____ 1 S-l-d-o-i-r-a-n- r-c-e-n-a i- s-c-o 1 ------------------------------------- Skladnopidryadni rechennya iz shcho 1
Korleis veit du det? Зві--и-Ви це --а-те? З_____ В_ ц_ з______ З-і-к- В- ц- з-а-т-? -------------------- Звідки Ви це знаєте? 0
Sk----op-d-y-dn--r--hen--- -- sh-ho 1 S_______________ r________ i_ s____ 1 S-l-d-o-i-r-a-n- r-c-e-n-a i- s-c-o 1 ------------------------------------- Skladnopidryadni rechennya iz shcho 1
Eg håpar det blir betre. Я спо-і-а-с-, -о-вона буд- к--щ-ю. Я с__________ щ_ в___ б___ к______ Я с-о-і-а-с-, щ- в-н- б-д- к-а-о-. ---------------------------------- Я сподіваюся, що вона буде кращою. 0
Poho-a bud- mo----vo-kras------ ---t--. P_____ b___ m_______ k_________ z______ P-h-d- b-d- m-z-l-v- k-a-h-h-y- z-v-r-. --------------------------------------- Pohoda bude mozhlyvo krashchoyu zavtra.
Han kjem heilt sikkert. В-- -а-е----п--й-е. В__ н______ п______ В-н н-п-в-о п-и-д-. ------------------- Він напевно прийде. 0
P-hod- --d--mo-hlyvo---as--h-y--z-----. P_____ b___ m_______ k_________ z______ P-h-d- b-d- m-z-l-v- k-a-h-h-y- z-v-r-. --------------------------------------- Pohoda bude mozhlyvo krashchoyu zavtra.
Er det sikkert? Це -----? Ц_ п_____ Ц- п-в-е- --------- Це певне? 0
Poho-a-bude-mo-h-----k---hchoyu--av-ra. P_____ b___ m_______ k_________ z______ P-h-d- b-d- m-z-l-v- k-a-h-h-y- z-v-r-. --------------------------------------- Pohoda bude mozhlyvo krashchoyu zavtra.
Eg veit at han kjem. Я-зн-ю,-щ----н пр-йд-. Я з____ щ_ в__ п______ Я з-а-, щ- в-н п-и-д-. ---------------------- Я знаю, що він прийде. 0
Z-id---Vy t-e z-a--te? Z_____ V_ t__ z_______ Z-i-k- V- t-e z-a-e-e- ---------------------- Zvidky Vy tse znayete?
Han ringjer sikkert. В-----п-вно зат-ле----є. В__ н______ з___________ В-н н-п-в-о з-т-л-ф-н-є- ------------------------ Він напевно зателефонує. 0
Z--d-y -y --- z-----e? Z_____ V_ t__ z_______ Z-i-k- V- t-e z-a-e-e- ---------------------- Zvidky Vy tse znayete?
Er det sant? Ді-с-о? Д______ Д-й-н-? ------- Дійсно? 0
Zvidk- Vy---- z--ye-e? Z_____ V_ t__ z_______ Z-i-k- V- t-e z-a-e-e- ---------------------- Zvidky Vy tse znayete?
Eg trur (at) han ringjer. Я вір-,-що -ін--а-еле-о--є. Я в____ щ_ в__ з___________ Я в-р-, щ- в-н з-т-л-ф-н-є- --------------------------- Я вірю, що він зателефонує. 0
Y----o--va-usy-, shcho -o-a--ud--kr-shch-yu. Y_ s____________ s____ v___ b___ k__________ Y- s-o-i-a-u-y-, s-c-o v-n- b-d- k-a-h-h-y-. -------------------------------------------- YA spodivayusya, shcho vona bude krashchoyu.
Vinen er sikkert gamal. В-но--ап-в-- -т-ре. В___ н______ с_____ В-н- н-п-в-о с-а-е- ------------------- Вино напевно старе. 0
Y--sp---vayusy-----ch- vona-bud- kras--h-yu. Y_ s____________ s____ v___ b___ k__________ Y- s-o-i-a-u-y-, s-c-o v-n- b-d- k-a-h-h-y-. -------------------------------------------- YA spodivayusya, shcho vona bude krashchoyu.
Veit du det sikkert? Ч- -н-є-------- --п-вн-? Ч_ з_____ В_ ц_ н_______ Ч- з-а-т- В- ц- н-п-в-е- ------------------------ Чи знаєте Ви це напевне? 0
Y- sp-di-ay-sy---s-cho---n--b-de--r------yu. Y_ s____________ s____ v___ b___ k__________ Y- s-o-i-a-u-y-, s-c-o v-n- b-d- k-a-h-h-y-. -------------------------------------------- YA spodivayusya, shcho vona bude krashchoyu.
Eg går ut frå at han er gamal. Я-п-ипус-а---що-в-н- -тар-. Я п_________ щ_ в___ с_____ Я п-и-у-к-ю- щ- в-н- с-а-е- --------------------------- Я припускаю, що воно старе. 0
Vin--ape-no-p-yy---. V__ n______ p______ V-n n-p-v-o p-y-̆-e- -------------------- Vin napevno pryy̆de.
Sjefen vår ser flott ut. На--ш-- ---ре -и-л-дає. Н__ ш__ д____ в________ Н-ш ш-ф д-б-е в-г-я-а-. ----------------------- Наш шеф добре виглядає. 0
Vin -ap-vn--pryy̆--. V__ n______ p______ V-n n-p-v-o p-y-̆-e- -------------------- Vin napevno pryy̆de.
Synest du det? Ви--в-ж--те? В_ в________ В- в-а-а-т-? ------------ Ви вважаєте? 0
Vin -a--v-o ---y-d-. V__ n______ p______ V-n n-p-v-o p-y-̆-e- -------------------- Vin napevno pryy̆de.
Eg synest at han ser veldig flott ut. Я--важ--,-щ--він-ви--яд-є н----ь-дуже д---е. Я в______ щ_ в__ в_______ н_____ д___ д_____ Я в-а-а-, щ- в-н в-г-я-а- н-в-т- д-ж- д-б-е- -------------------------------------------- Я вважаю, що він виглядає навіть дуже добре. 0
Tse---vne? T__ p_____ T-e p-v-e- ---------- Tse pevne?
Sjefen har sikkert ein kjærast. Ш------ев-- --є -од---у. Ш__ н______ м__ п_______ Ш-ф н-п-в-о м-є п-д-у-у- ------------------------ Шеф напевно має подругу. 0
T-e--ev-e? T__ p_____ T-e p-v-e- ---------- Tse pevne?
Trur du det? В---ійс-----к ---ж-єте? В_ д_____ т__ в________ В- д-й-н- т-к в-а-а-т-? ----------------------- Ви дійсно так вважаєте? 0
Ts-----n-? T__ p_____ T-e p-v-e- ---------- Tse pevne?
Det er godt mogleg at han har ein kjærast. Ц-лко- ----и--, щ- --- --є -одр-г-. Ц_____ м_______ щ_ в__ м__ п_______ Ц-л-о- м-ж-и-о- щ- в-н м-є п-д-у-у- ----------------------------------- Цілком можливо, що він має подругу. 0
YA --a--- s--h--vi----y-̆--. Y_ z_____ s____ v__ p______ Y- z-a-u- s-c-o v-n p-y-̆-e- ---------------------------- YA znayu, shcho vin pryy̆de.

Nedlasting MP3 (.zip filer)

MP3 Nynorsk + Ukrainian (1-100) MP3 Ukrainian (1-100)
Ingen video funne!

Det spanske språket

Spansk er eitt av verdsspråka. Det er morsmål for meir enn 380 millionar menneske. I tillegg er det andre språk for svært mange menneske. Dermed er spansk eitt av dei viktigaste språka på planeten. Og det er det største av alle dei romanske språka. Dei spansktalande sjølve kallar språket sitt español eller castellano. Omgrepet castellano fortel kor det spanske språket kjem frå. Det utvikla seg frå daglegtalen i Castilla. Dei fleste spanjolar tala kastiljansk så tidleg som det 16. hundreåret. I dag blir omgrepa español og castellano brukt om einannan. Men dei kan òg vere politisk lada. Spansk vart utbreidd gjennom erobringar og kolonisering. Spansk blir òg tala i Vest-Afrika og på Filippinane. Dei fleste spanskspråklege menneske bur i Amerika. I Mellom- og Sør-Amerika er spansk det største språket. Men òg i USA veks talet på spanskspråklege. Om lag 50 millionar menneske i USA talar spansk. Det er fleire enn i Spania! Spansk i Amerika skil seg frå spansk i Europa. Desse skilnadene ser vi mest i ordtilfanget og grammatikken. I Amerika brukar dei til dømes ei anna fortidsform. Det er òg mange skilnader i ordtilfanget. Nokre ord finst berre i Amerika, andre berre i Spania. Men spansken er ikkje einskapleg i Amerika heller. Det finst forskjellige variantar av amerikansk spansk. Etter engelsk er spansk det mest studerte framandspråket i verda. Og det er nokså snøgt å lære. Kva ventar du på? - ¡Vamos!