Розмовник

uk Числа   »   sl Števila

7 [сім]

Числа

Числа

7 [sedem]

Števila

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська словенська Відтворити більше
Я рахую: Š--j--: Š______ Š-e-e-: ------- Štejem: 0
один, два, три e----dv-- --i e___ d___ t__ e-a- d-a- t-i ------------- ena, dva, tri 0
Я рахую до трьох. Št-je--do t-i. Š_____ d_ t___ Š-e-e- d- t-i- -------------- Štejem do tri. 0
Я рахую далі: Š-ej-m-n---ej: Š_____ n______ Š-e-e- n-p-e-: -------------- Štejem naprej: 0
Чотири, п’ять, шість, št-ri, -et, ----, š_____ p___ š____ š-i-i- p-t- š-s-, ----------------- štiri, pet, šest, 0
сім, вісім, дев’ять s-de---o-e-, -e-et s_____ o____ d____ s-d-m- o-e-, d-v-t ------------------ sedem, osem, devet 0
Я рахую. Šte-em----a--štej-m-) Š______ (___ š_______ Š-e-e-. (-a- š-e-e-.- --------------------- Štejem. (Jaz štejem.) 0
Ти рахуєш. Š-eješ. --i-šteje-.) Š______ (__ š_______ Š-e-e-. (-i š-e-e-.- -------------------- Šteješ. (Ti šteješ.) 0
Він рахує. Š---e- (On---e---) Š_____ (__ š______ Š-e-e- (-n š-e-e-) ------------------ Šteje. (On šteje.) 0
Один. Перший. En-.-Prv-. E___ P____ E-a- P-v-. ---------- Ena. Prvi. 0
Два. Другий. Dv-- Dr-gi. D___ D_____ D-a- D-u-i- ----------- Dva. Drugi. 0
Три. Третій. Tr---T-et--. T___ T______ T-i- T-e-j-. ------------ Tri. Tretji. 0
Чотири. Четвертий. Š--ri.-Če-rti. Š_____ Č______ Š-i-i- Č-t-t-. -------------- Štiri. Četrti. 0
П’ять. П’ятий. P-t--Pet-. P___ P____ P-t- P-t-. ---------- Pet. Peti. 0
Шість. Шостий. Še-----est-. Š____ Š_____ Š-s-. Š-s-i- ------------ Šest. Šesti. 0
Сім. Сьомий. S--em--S---i. S_____ S_____ S-d-m- S-d-i- ------------- Sedem. Sedmi. 0
Вісім. Восьмий. O-e-.-O---. O____ O____ O-e-. O-m-. ----------- Osem. Osmi. 0
Дев’ять. Дев’ятий. D-v--- D--eti. D_____ D______ D-v-t- D-v-t-. -------------- Devet. Deveti. 0

Мислення та мова

Наше мислення також залежить від нашої мови. Коли ми мислимо, ми «розмовляємо» самі з собою. Таким чином, наша мова впливає на наш погляд на речі. Але чи можемо ми всупереч різним мовам однаково думати? Чи ми інакше думаємо, оскільки по різному говоримо? Кожен народ має власну лексику, запас слів. У деяких мовах відсутні певні слова. Є народи, які не відрізняють зелене від синього. Носії мови використовують для обох кольорів одне й те ж слово. І розпізнають кольори вони гірше, ніж інші народи. Вони не можуть відрізняти відтінки та змішані фарби. Ті, хто розмовляє цією мовою, мають проблеми з описанням кольорів. Інші мови мають дуже мало чисельників. Їх носії рахують набагато гірше. Є також мови, яким невідомо про ліве та праве. У цьому випадку люди говорять про північ і південь, захід і схід. Вони дуже добре географічно орієнтуються. Але поняття «лівий» і «правий» вони не розуміють. Звичайно, не лише мова впливає на наше мислення. Наше навколишнє середовище та повсякдення також формують наше мислення. Тож яку роль відіграє мова? Встановлює вона межі нашому мисленню? Чи маємо ми слова тільки для того, що ми також мислимо? Що є причина, що є наслідок? Усі ці питання ще не з’ясовано. Ними займаються дослідники мозку та мовознавці. Але тема стосується всіх нас… Ти є те, що ти говориш?!