Розмовник

uk Числа   »   tr Sayılar

7 [сім]

Числа

Числа

7 [yedi]

Sayılar

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська турецька Відтворити більше
Я рахую: B-n-say--o-um: B__ s_________ B-n s-y-y-r-m- -------------- Ben sayıyorum: 0
один, два, три b--, -k-,--ç b___ i___ ü_ b-r- i-i- ü- ------------ bir, iki, üç 0
Я рахую до трьох. Üçe-ka--r-----y---m. Ü__ k____ s_________ Ü-e k-d-r s-y-y-r-m- -------------------- Üçe kadar sayıyorum. 0
Я рахую далі: S-y-aya de-a----i-o--m: S______ d____ e________ S-y-a-a d-v-m e-i-o-u-: ----------------------- Saymaya devam ediyorum: 0
Чотири, п’ять, шість, d-r-- b-ş, altı d____ b___ a___ d-r-, b-ş- a-t- --------------- dört, beş, altı 0
сім, вісім, дев’ять ye-i--s------d-kuz y____ s_____ d____ y-d-, s-k-z- d-k-z ------------------ yedi, sekiz, dokuz 0
Я рахую. Sayı-----. S_________ S-y-y-r-m- ---------- Sayıyorum. 0
Ти рахуєш. S-yı-orsun. S__________ S-y-y-r-u-. ----------- Sayıyorsun. 0
Він рахує. Sa-ıyor---r----. S______ (_______ S-y-y-r (-r-e-)- ---------------- Sayıyor (erkek). 0
Один. Перший. B--.-B--in-i. B___ B_______ B-r- B-r-n-i- ------------- Bir. Birinci. 0
Два. Другий. İ--- İ-i-ci. İ___ İ______ İ-i- İ-i-c-. ------------ İki. İkinci. 0
Три. Третій. Üç.--çünc-. Ü__ Ü______ Ü-. Ü-ü-c-. ----------- Üç. Üçüncü. 0
Чотири. Четвертий. Dört- Dör-ünc-. D____ D________ D-r-. D-r-ü-c-. --------------- Dört. Dördüncü. 0
П’ять. П’ятий. B-ş. ---i--i. B___ B_______ B-ş- B-ş-n-i- ------------- Beş. Beşinci. 0
Шість. Шостий. Al-ı--A-tı-cı. A____ A_______ A-t-. A-t-n-ı- -------------- Altı. Altıncı. 0
Сім. Сьомий. Y-di.--ed--ci. Y____ Y_______ Y-d-. Y-d-n-i- -------------- Yedi. Yedinci. 0
Вісім. Восьмий. S-k-----eki-inci. S_____ S_________ S-k-z- S-k-z-n-i- ----------------- Sekiz. Sekizinci. 0
Дев’ять. Дев’ятий. Do--z. -ok--u-c-. D_____ D_________ D-k-z- D-k-z-n-u- ----------------- Dokuz. Dokuzuncu. 0

Мислення та мова

Наше мислення також залежить від нашої мови. Коли ми мислимо, ми «розмовляємо» самі з собою. Таким чином, наша мова впливає на наш погляд на речі. Але чи можемо ми всупереч різним мовам однаково думати? Чи ми інакше думаємо, оскільки по різному говоримо? Кожен народ має власну лексику, запас слів. У деяких мовах відсутні певні слова. Є народи, які не відрізняють зелене від синього. Носії мови використовують для обох кольорів одне й те ж слово. І розпізнають кольори вони гірше, ніж інші народи. Вони не можуть відрізняти відтінки та змішані фарби. Ті, хто розмовляє цією мовою, мають проблеми з описанням кольорів. Інші мови мають дуже мало чисельників. Їх носії рахують набагато гірше. Є також мови, яким невідомо про ліве та праве. У цьому випадку люди говорять про північ і південь, захід і схід. Вони дуже добре географічно орієнтуються. Але поняття «лівий» і «правий» вони не розуміють. Звичайно, не лише мова впливає на наше мислення. Наше навколишнє середовище та повсякдення також формують наше мислення. Тож яку роль відіграє мова? Встановлює вона межі нашому мисленню? Чи маємо ми слова тільки для того, що ми також мислимо? Що є причина, що є наслідок? Усі ці питання ще не з’ясовано. Ними займаються дослідники мозку та мовознавці. Але тема стосується всіх нас… Ти є те, що ти говориш?!