Розмовник

uk Години доби   »   zh 时刻(复数)

8 [вісім]

Години доби

Години доби

8[八]

8 [bā]

时刻(复数)

shíkè (fùshù)

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська китайська (спрощена) Відтворити більше
Вибачте! 对---！ 对__ ！ 对-起 ！ ----- 对不起 ！ 0
duìb-qǐ! d_______ d-ì-ù-ǐ- -------- duìbùqǐ!
Скажіть будь-ласка, котра година? 请----- 几点 - ? 请__ 现_ 几_ 了 ? 请-, 现- 几- 了 ? ------------- 请问, 现在 几点 了 ? 0
Qǐ-g--n- --ànzài jǐ--i-n--? Q_______ x______ j_ d______ Q-n-w-n- x-à-z-i j- d-ǎ-l-? --------------------------- Qǐngwèn, xiànzài jǐ diǎnle?
Щиро дякую. 非--感--！ 非_ 感_ ！ 非- 感- ！ ------- 非常 感谢 ！ 0
F-ic--ng gǎ--iè! F_______ g______ F-i-h-n- g-n-i-! ---------------- Fēicháng gǎnxiè!
Перша година. 现- 一点 。 现_ 一_ 。 现- 一- 。 ------- 现在 一点 。 0
Xià-zà- -īdi-n. X______ y______ X-à-z-i y-d-ǎ-. --------------- Xiànzài yīdiǎn.
Друга година. 现在-二--。 现_ 二_ 。 现- 二- 。 ------- 现在 二点 。 0
X-ànzà- è- d-ǎ-. X______ è_ d____ X-à-z-i è- d-ǎ-. ---------------- Xiànzài èr diǎn.
Третя година. 现在-三点 。 现_ 三_ 。 现- 三- 。 ------- 现在 三点 。 0
X-------s-- -i-n. X______ s__ d____ X-à-z-i s-n d-ǎ-. ----------------- Xiànzài sān diǎn.
Четверта година. 现---点 。 现_ 四_ 。 现- 四- 。 ------- 现在 四点 。 0
Xi------sì --ǎ-. X______ s_ d____ X-à-z-i s- d-ǎ-. ---------------- Xiànzài sì diǎn.
П’ята година. 现- 五点-。 现_ 五_ 。 现- 五- 。 ------- 现在 五点 。 0
X-à-zài wǔ --ǎ-. X______ w_ d____ X-à-z-i w- d-ǎ-. ---------------- Xiànzài wǔ diǎn.
Шоста година. 现---点 。 现_ 六_ 。 现- 六- 。 ------- 现在 六点 。 0
X-à-z-i li- di-n. X______ l__ d____ X-à-z-i l-ù d-ǎ-. ----------------- Xiànzài liù diǎn.
Сьома година. 现在----。 现_ 七_ 。 现- 七- 。 ------- 现在 七点 。 0
X--n-ài--ī-di-n. X______ q_ d____ X-à-z-i q- d-ǎ-. ---------------- Xiànzài qī diǎn.
Восьма година. 现- -- 。 现_ 八_ 。 现- 八- 。 ------- 现在 八点 。 0
X---zài-bā -iǎn. X______ b_ d____ X-à-z-i b- d-ǎ-. ---------------- Xiànzài bā diǎn.
Дев’ята година. 现- -点-。 现_ 九_ 。 现- 九- 。 ------- 现在 九点 。 0
Xi-n-à- -----i--. X______ j__ d____ X-à-z-i j-ǔ d-ǎ-. ----------------- Xiànzài jiǔ diǎn.
Десята година. 现- 十点-。 现_ 十_ 。 现- 十- 。 ------- 现在 十点 。 0
Xiàn-à- --í--iǎ-. X______ s__ d____ X-à-z-i s-í d-ǎ-. ----------------- Xiànzài shí diǎn.
Одинадцята година. 现在---点 。 现_ 十__ 。 现- 十-点 。 -------- 现在 十一点 。 0
X-ànz-- --íyīdi-n. X______ s_________ X-à-z-i s-í-ī-i-n- ------------------ Xiànzài shíyīdiǎn.
Дванадцята година. 现在 --点 。 现_ 十__ 。 现- 十-点 。 -------- 现在 十二点 。 0
X-à---i-shí'è--d-ǎn. X______ s_____ d____ X-à-z-i s-í-è- d-ǎ-. -------------------- Xiànzài shí'èr diǎn.
Хвилина має шістдесят секунд. 一-----六- --。 一__ 有 六_ 秒 。 一-钟 有 六- 秒 。 ------------ 一分钟 有 六十 秒 。 0
Y--f-n---n- -ǒu-li---í-m-ǎ-. Y_ f_______ y__ l_____ m____ Y- f-n-h-n- y-u l-ù-h- m-ǎ-. ---------------------------- Yī fēnzhōng yǒu liùshí miǎo.
Година має шістдесят хвилин. 一-小时 有--十----。 一___ 有 六_ 分_ 。 一-小- 有 六- 分- 。 -------------- 一个小时 有 六十 分钟 。 0
Y------ǎ-----yǒ--l--s-í---nz--n-. Y___ x______ y__ l_____ f________ Y-g- x-ǎ-s-í y-u l-ù-h- f-n-h-n-. --------------------------------- Yīgè xiǎoshí yǒu liùshí fēnzhōng.
День має двадцять чотири години. 一天 有-------- 。 一_ 有 二___ 小_ 。 一- 有 二-四- 小- 。 -------------- 一天 有 二十四个 小时 。 0
Yī-i-n-yǒ--èrsh-sì -è -iǎ--h-. Y_____ y__ è______ g_ x_______ Y-t-ā- y-u è-s-í-ì g- x-ǎ-s-í- ------------------------------ Yītiān yǒu èrshísì gè xiǎoshí.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + китайська (спрощена) (1-100) MP3 китайська (спрощена) (1-100)
Відео не знайдено!

Мовні сім’ї

На землі живе близько 7000 мільйонів людей. І вони розмовляють приблизно 7000 різних мов! Як і люди, мови також можуть бути між собою у родинних стосунках. Це означає, що вони походять від однієї спільної прамови. Але є також мови цілком ізольовані. Вони не мають генетичного зв’язку з іншими мовами. У Європі, наприклад, ізольованою мовою вважають баскську. Але більшість мов мають батьків, дітей та сестер. Вони, таким чином, належать до певної мовної сім’ї. В якій мірі мови подібні – вивчають за допомогою порівняння. Мовознавці налічують сьогодні близько 300 генетичних одиниць. До цього належать 180 сімей, які складаються більш ніж з однієї мови. Решту складають 120 ізольованих мов. Найбільшою мовною сім’єю є індоєвропейська. Вона охоплює близько 280 мов. До неї належать романські, германські та слов’янські мови. Це складає понад 3000 мільйони розмовляючи на всіх континентах. Сино-тібетська мовна сім’я домінує в Азії. Вона налічує понад 1300 мільйонів розмовляючи. Найважливішою сино-тібетською мовою є китайська. В Африці знаходиться третя за розміром мовна сім’я. За регіоном вживання її називають Нігеро-Конголезька. До неї належать «лише» близько 350 мільйонів носіїв мови. В цій мовній сім’ї найважливішою мовою являється суахілі. Зазвичай вважається: тісніша спорідненість – краще порозуміння. Люди, що говорять спорідненими мовами, розуміють один одного добре. Вони можуть порівняно швидко вивчати інші мови. Отож – вивчайте мови! Сімейні зустрічі – це завжди добре!