Розмовник

uk У місті   »   eo En la urbo

25 [двадцять п’ять]

У місті

У місті

25 [dudek kvin]

En la urbo

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська есперанто Відтворити більше
Я хотів би / хотіла б на вокзал. M- ŝa--s-iri -l l- s-ac-domo. M_ ŝ____ i__ a_ l_ s_________ M- ŝ-t-s i-i a- l- s-a-i-o-o- ----------------------------- Mi ŝatus iri al la stacidomo. 0
Я хотів би / хотіла б до аеропорту. M- ŝ-t-- ------ ---fl--hav---. M_ ŝ____ i__ a_ l_ f__________ M- ŝ-t-s i-i a- l- f-u-h-v-n-. ------------------------------ Mi ŝatus iri al la flughaveno. 0
Я хотів би / хотіла б в центр міста. Mi-ŝ---s---i al--a --b-c--tro. M_ ŝ____ i__ a_ l_ u__________ M- ŝ-t-s i-i a- l- u-b-c-n-r-. ------------------------------ Mi ŝatus iri al la urbocentro. 0
Як дістатися на вокзал? Kiel--i -t-----l----a-i---o-? K___ m_ a_____ l_ s__________ K-e- m- a-i-g- l- s-a-i-o-o-? ----------------------------- Kiel mi atingu la stacidomon? 0
Як дістатися до аеропорту? K----m- ---ng- l- -lu-h--en--? K___ m_ a_____ l_ f___________ K-e- m- a-i-g- l- f-u-h-v-n-n- ------------------------------ Kiel mi atingu la flughavenon? 0
Як дістатися до центру міста? K--- m- -ti--u la----o-e---o-? K___ m_ a_____ l_ u___________ K-e- m- a-i-g- l- u-b-c-n-r-n- ------------------------------ Kiel mi atingu la urbocentron? 0
Мені потрібне таксі. Mi -ez--as-t-k-ion. M_ b______ t_______ M- b-z-n-s t-k-i-n- ------------------- Mi bezonas taksion. 0
Мені потрібна мапа міста. Mi-bez-nas-u-bo-ap-n. M_ b______ u_________ M- b-z-n-s u-b-m-p-n- --------------------- Mi bezonas urbomapon. 0
Мені потрібен готель. M- be--n-s-h------. M_ b______ h_______ M- b-z-n-s h-t-l-n- ------------------- Mi bezonas hotelon. 0
Я хотів би / хотіла б найняти автомобіль. M--ŝat-s-lupreni -ŭ---. M_ ŝ____ l______ a_____ M- ŝ-t-s l-p-e-i a-t-n- ----------------------- Mi ŝatus lupreni aŭton. 0
Ось моя кредитна картка. J-n-mia kr---tkart-. J__ m__ k___________ J-n m-a k-e-i-k-r-o- -------------------- Jen mia kreditkarto. 0
Ось мої права. J-- m-a--------m--ilo. J__ m__ s_____________ J-n m-a s-i-p-r-e-i-o- ---------------------- Jen mia stirpermesilo. 0
Що можна оглянути в місті? K-- ---it-nda- en--a urbo? K__ v_________ e_ l_ u____ K-o v-z-t-n-a- e- l- u-b-? -------------------------- Kio vizitindas en la urbo? 0
Ідіть в старе місто. I-u -l la-malnova ----. I__ a_ l_ m______ u____ I-u a- l- m-l-o-a u-b-. ----------------------- Iru al la malnova urbo. 0
Візьміть участь в екскурсії до міста. Fa---g-idatan -izi--n de-la u-b-. F___ g_______ v______ d_ l_ u____ F-r- g-i-a-a- v-z-t-n d- l- u-b-. --------------------------------- Faru gvidatan viziton de la urbo. 0
Ідіть до порту. Ir- -- la h-veno. I__ a_ l_ h______ I-u a- l- h-v-n-. ----------------- Iru al la haveno. 0
Візьміть участь в екскурсії до порту. Fa----v--atan-v-zi-o- d- la-------. F___ g_______ v______ d_ l_ h______ F-r- g-i-a-a- v-z-t-n d- l- h-v-n-. ----------------------------------- Faru gvidatan viziton de la haveno. 0
Які є ще визначні місця? Kiu- ----n---oj--s--- --o- t-uj? K___ v_________ e____ k___ t____ K-u- v-d-n-a-o- e-t-s k-o- t-u-? -------------------------------- Kiuj vidindaĵoj estas krom tiuj? 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + есперанто (1-100) MP3 есперанто (1-100)
Відео не знайдено!

Слов’янські мови

Для 300 мільйонів чоловік рідною є одна із слов’янських мов. Слов’янські мови належать до індоєвропейських мов. Існує близько 20 слов’янських мов. Найважливішою серед них є російська. Понад 150 мільйонів людей розмовляє російською як рідною мовою. Потім йдуть польська та українська мови, кожна з 50 мільйонами носіїв. Мовознавство розділяє слов’янські мови на групи. Є західнослов’янські, східнослов’янські та південнослов’янські мови. До західнослов’янських мов належать польська, чеська та словацька. Російська, українська та білоруська є східнослов’янськими мовами. Південнослов’янські мови складають сербська, хорватська та болгарська. Крім того, є багато інших слов’янських мов. Але ними розмовляє відносно мало людей. Слов’янські мови походять від спільної прамови. З неї відносно пізно розвинулися окремі мови. Таким чином, вони молодші ніж германські і романські мови. Лексика слов’янських мов значною мірою подібна. Це пов’язано з тим, що вони відокремилися одна від одної відносно недавно. З наукової точки зору слов’янські мови є консервативними. Це означає, що вони містять ще багато старих структур. Інші індоєвропейські мови втратили ці старі форми. Через це слов’янські мови дуже цікаві для дослідників. З їх допомогою можна робити висновки щодо більш давніх мов. ¬ Так дослідники можуть реконструювати індоєвропейську. Характерним для слов’янських мов є мала кількість голосних. Крім того, є багато звуків, які не зустрічаються в інших мовах. Через це особливо мешканці західної Європи мають проблеми з вимовою. Але не бійтеся – все буде добре! Або польською: Wszystko będzie dobrze!