Розмовник

uk У місті   »   et Linnas

25 [двадцять п’ять]

У місті

У місті

25 [kakskümmend viis]

Linnas

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська естонська Відтворити більше
Я хотів би / хотіла б на вокзал. M- s-ov--s--on-i---m- ---na. M_ s______ r_________ m_____ M- s-o-i-s r-n-i-a-m- m-n-a- ---------------------------- Ma sooviks rongijaama minna. 0
Я хотів би / хотіла б до аеропорту. M- --ov-k- -e-nu----a min-a. M_ s______ l_________ m_____ M- s-o-i-s l-n-u-a-m- m-n-a- ---------------------------- Ma sooviks lennujaama minna. 0
Я хотів би / хотіла б в центр міста. Ma-so--i-s-k---lin-- m--na. M_ s______ k________ m_____ M- s-o-i-s k-s-l-n-a m-n-a- --------------------------- Ma sooviks kesklinna minna. 0
Як дістатися на вокзал? K-i-as----- ma ---g-jaama? K_____ s___ m_ r__________ K-i-a- s-a- m- r-n-i-a-m-? -------------------------- Kuidas saan ma rongijaama? 0
Як дістатися до аеропорту? K-ida- --an -a le-n---a--? K_____ s___ m_ l__________ K-i-a- s-a- m- l-n-u-a-m-? -------------------------- Kuidas saan ma lennujaama? 0
Як дістатися до центру міста? K-idas-s-a---a -e--l--n-? K_____ s___ m_ k_________ K-i-a- s-a- m- k-s-l-n-a- ------------------------- Kuidas saan ma kesklinna? 0
Мені потрібне таксі. Mul-o- t-ksot-va-a. M__ o_ t_____ v____ M-l o- t-k-o- v-j-. ------------------- Mul on taksot vaja. 0
Мені потрібна мапа міста. Mu- on-li-n-ka---i v-ja. M__ o_ l__________ v____ M-l o- l-n-a-a-r-i v-j-. ------------------------ Mul on linnakaarti vaja. 0
Мені потрібен готель. M-l--n ---ell- -aj-. M__ o_ h______ v____ M-l o- h-t-l-i v-j-. -------------------- Mul on hotelli vaja. 0
Я хотів би / хотіла б найняти автомобіль. Ma so-v-k- autot rent--a. M_ s______ a____ r_______ M- s-o-i-s a-t-t r-n-i-a- ------------------------- Ma sooviks autot rentida. 0
Ось моя кредитна картка. Si-n -n-m- -redii---ar-. S___ o_ m_ k____________ S-i- o- m- k-e-i-t-a-r-. ------------------------ Siin on mu krediitkaart. 0
Ось мої права. Si----n -- ju-ilu-a. S___ o_ m_ j________ S-i- o- m- j-h-l-b-. -------------------- Siin on mu juhiluba. 0
Що можна оглянути в місті? Mi---- l-nna- --ad--a? M__ o_ l_____ v_______ M-s o- l-n-a- v-a-a-a- ---------------------- Mis on linnas vaadata? 0
Ідіть в старе місто. Mi-g--van------. M____ v_________ M-n-e v-n-l-n-a- ---------------- Minge vanalinna. 0
Візьміть участь в екскурсії до міста. Te-ke l-n----ri-gs-i-. T____ l_____ r________ T-h-e l-n-a- r-n-s-i-. ---------------------- Tehke linnas ringsõit. 0
Ідіть до порту. M--ge-----m-s--. M____ s_________ M-n-e s-d-m-s-e- ---------------- Minge sadamasse. 0
Візьміть участь в екскурсії до порту. T-hke--a----r-ngs-it. T____ s______________ T-h-e s-d-m-r-n-s-i-. --------------------- Tehke sadamaringsõit. 0
Які є ще визначні місця? Mi-li---- v-ata-i-v-ärs--- -n-s--- veel? M________ v_______________ o_ s___ v____ M-l-i-e-d v-a-a-i-v-ä-s-s- o- s-i- v-e-? ---------------------------------------- Milliseid vaatamisväärsusi on siin veel? 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + естонська (1-100) MP3 естонська (1-100)
Відео не знайдено!

Слов’янські мови

Для 300 мільйонів чоловік рідною є одна із слов’янських мов. Слов’янські мови належать до індоєвропейських мов. Існує близько 20 слов’янських мов. Найважливішою серед них є російська. Понад 150 мільйонів людей розмовляє російською як рідною мовою. Потім йдуть польська та українська мови, кожна з 50 мільйонами носіїв. Мовознавство розділяє слов’янські мови на групи. Є західнослов’янські, східнослов’янські та південнослов’янські мови. До західнослов’янських мов належать польська, чеська та словацька. Російська, українська та білоруська є східнослов’янськими мовами. Південнослов’янські мови складають сербська, хорватська та болгарська. Крім того, є багато інших слов’янських мов. Але ними розмовляє відносно мало людей. Слов’янські мови походять від спільної прамови. З неї відносно пізно розвинулися окремі мови. Таким чином, вони молодші ніж германські і романські мови. Лексика слов’янських мов значною мірою подібна. Це пов’язано з тим, що вони відокремилися одна від одної відносно недавно. З наукової точки зору слов’янські мови є консервативними. Це означає, що вони містять ще багато старих структур. Інші індоєвропейські мови втратили ці старі форми. Через це слов’янські мови дуже цікаві для дослідників. З їх допомогою можна робити висновки щодо більш давніх мов. ¬ Так дослідники можуть реконструювати індоєвропейську. Характерним для слов’янських мов є мала кількість голосних. Крім того, є багато звуків, які не зустрічаються в інших мовах. Через це особливо мешканці західної Європи мають проблеми з вимовою. Але не бійтеся – все буде добре! Або польською: Wszystko będzie dobrze!