Розмовник

uk У місті   »   hr U gradu

25 [двадцять п’ять]

У місті

У місті

25 [dvadeset i pet]

U gradu

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська хорватська Відтворити більше
Я хотів би / хотіла б на вокзал. Ht-o / htj-la-b-h--- ž---e-----i -ol---or. H___ / h_____ b__ n_ ž__________ k________ H-i- / h-j-l- b-h n- ž-l-e-n-č-i k-l-d-o-. ------------------------------------------ Htio / htjela bih na željeznički kolodvor. 0
Я хотів би / хотіла б до аеропорту. Ht-- / -t-el--b----a -e-odr-m. H___ / h_____ b__ n_ a________ H-i- / h-j-l- b-h n- a-r-d-o-. ------------------------------ Htio / htjela bih na aerodrom. 0
Я хотів би / хотіла б в центр міста. Ht---/ h---l- -ih --ce-t-r gr-da. H___ / h_____ b__ u c_____ g_____ H-i- / h-j-l- b-h u c-n-a- g-a-a- --------------------------------- Htio / htjela bih u centar grada. 0
Як дістатися на вокзал? Ka-o-d---ođ-m -o -e--e---čkog -o----ora? K___ d_ d____ d_ ž___________ k_________ K-k- d- d-đ-m d- ž-l-e-n-č-o- k-l-d-o-a- ---------------------------------------- Kako da dođem do željezničkog kolodvora? 0
Як дістатися до аеропорту? K-k---a-d---m d- aer-dr--a? K___ d_ d____ d_ a_________ K-k- d- d-đ-m d- a-r-d-o-a- --------------------------- Kako da dođem do aerodroma? 0
Як дістатися до центру міста? Ka-- -a----e- -o --n-ra-gra-a? K___ d_ d____ d_ c_____ g_____ K-k- d- d-đ-m d- c-n-r- g-a-a- ------------------------------ Kako da dođem do centra grada? 0
Мені потрібне таксі. Treb---ta-si. T_____ t_____ T-e-a- t-k-i- ------------- Trebam taksi. 0
Мені потрібна мапа міста. T--ba- -la---r-da. T_____ p___ g_____ T-e-a- p-a- g-a-a- ------------------ Trebam plan grada. 0
Мені потрібен готель. Tr--a--ho---. T_____ h_____ T-e-a- h-t-l- ------------- Trebam hotel. 0
Я хотів би / хотіла б найняти автомобіль. Ht-- / -t---a -i- --na-miti---t-. H___ / h_____ b__ i________ a____ H-i- / h-j-l- b-h i-n-j-i-i a-t-. --------------------------------- Htio / htjela bih iznajmiti auto. 0
Ось моя кредитна картка. O-dje--e---ja---edi--- -a--i--. O____ j_ m___ k_______ k_______ O-d-e j- m-j- k-e-i-n- k-r-i-a- ------------------------------- Ovdje je moja kreditna kartica. 0
Ось мої права. O-d---je m-----oz--k- do-v-la. O____ j_ m___ v______ d_______ O-d-e j- m-j- v-z-č-a d-z-o-a- ------------------------------ Ovdje je moja vozačka dozvola. 0
Що можна оглянути в місті? Š-o --- -----t--- g-a-u? Š__ i__ v______ u g_____ Š-o i-a v-d-e-i u g-a-u- ------------------------ Što ima vidjeti u gradu? 0
Ідіть в старе місто. I-it- u -tar- ---d. I____ u s____ g____ I-i-e u s-a-i g-a-. ------------------- Idite u stari grad. 0
Візьміть участь в екскурсії до міста. N--r----- obi--z-- gr-d-. N________ o_______ g_____ N-p-a-i-e o-i-a-a- g-a-a- ------------------------- Napravite obilazak grada. 0
Ідіть до порту. I---- -o ----. I____ d_ l____ I-i-e d- l-k-. -------------- Idite do luke. 0
Візьміть участь в екскурсії до порту. Na--a-i-e o-i--z-k l-ke. N________ o_______ l____ N-p-a-i-e o-i-a-a- l-k-. ------------------------ Napravite obilazak luke. 0
Які є ще визначні місця? Ko-- -oš z-a---itos-i-p-s--je? K___ j__ z___________ p_______ K-j- j-š z-a-e-i-o-t- p-s-o-e- ------------------------------ Koje još znamenitosti postoje? 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + хорватська (1-100) MP3 хорватська (1-100)
Відео не знайдено!

Слов’янські мови

Для 300 мільйонів чоловік рідною є одна із слов’янських мов. Слов’янські мови належать до індоєвропейських мов. Існує близько 20 слов’янських мов. Найважливішою серед них є російська. Понад 150 мільйонів людей розмовляє російською як рідною мовою. Потім йдуть польська та українська мови, кожна з 50 мільйонами носіїв. Мовознавство розділяє слов’янські мови на групи. Є західнослов’янські, східнослов’янські та південнослов’янські мови. До західнослов’янських мов належать польська, чеська та словацька. Російська, українська та білоруська є східнослов’янськими мовами. Південнослов’янські мови складають сербська, хорватська та болгарська. Крім того, є багато інших слов’янських мов. Але ними розмовляє відносно мало людей. Слов’янські мови походять від спільної прамови. З неї відносно пізно розвинулися окремі мови. Таким чином, вони молодші ніж германські і романські мови. Лексика слов’янських мов значною мірою подібна. Це пов’язано з тим, що вони відокремилися одна від одної відносно недавно. З наукової точки зору слов’янські мови є консервативними. Це означає, що вони містять ще багато старих структур. Інші індоєвропейські мови втратили ці старі форми. Через це слов’янські мови дуже цікаві для дослідників. З їх допомогою можна робити висновки щодо більш давніх мов. ¬ Так дослідники можуть реконструювати індоєвропейську. Характерним для слов’янських мов є мала кількість голосних. Крім того, є багато звуків, які не зустрічаються в інших мовах. Через це особливо мешканці західної Європи мають проблеми з вимовою. Але не бійтеся – все буде добре! Або польською: Wszystko będzie dobrze!