Розмовник

uk У поїзді   »   zh 在火车里

34 [тридцять чотири]

У поїзді

У поїзді

34[三十四]

34 [Sānshísì]

在火车里

zài huǒchē lǐ

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська китайська (спрощена) Відтворити більше
Це потяг до Берліна? 这是-开-柏林- 火车---? 这_ 开____ 火_ 吗 ? 这- 开-柏-的 火- 吗 ? --------------- 这是 开往柏林的 火车 吗 ? 0
z-i----chē lǐ z__ h_____ l_ z-i h-ǒ-h- l- ------------- zài huǒchē lǐ
Коли відправляється потяг? 火--什么-时- ---? 火_ 什_ 时_ 启_ ? 火- 什- 时- 启- ? ------------- 火车 什么 时候 启程 ? 0
zà-----chē-lǐ z__ h_____ l_ z-i h-ǒ-h- l- ------------- zài huǒchē lǐ
Коли прибуває потяг до Берліна? 火---- ---到达--林-? 火_ 什_ 时_ 到_ 柏_ ? 火- 什- 时- 到- 柏- ? ---------------- 火车 什么 时候 到达 柏林 ? 0
z-è---- kāi w--g -ólí- -e -----ē --? z__ s__ k__ w___ b____ d_ h_____ m__ z-è s-ì k-i w-n- b-l-n d- h-ǒ-h- m-? ------------------------------------ zhè shì kāi wǎng bólín de huǒchē ma?
Пробачте, можна пройти? 打--,-可以 让 --过--- ? 打___ 可_ 让 我 过_ 吗 ? 打-了- 可- 让 我 过- 吗 ? ------------------ 打扰了, 可以 让 我 过去 吗 ? 0
zhè-s-- k-i-w--g-bólín de-h-ǒc-ē -a? z__ s__ k__ w___ b____ d_ h_____ m__ z-è s-ì k-i w-n- b-l-n d- h-ǒ-h- m-? ------------------------------------ zhè shì kāi wǎng bólín de huǒchē ma?
Мені здається, це – моє місце. 我 想----位置---我的 。 我 想 这_ 位_ 是 我_ 。 我 想 这- 位- 是 我- 。 ---------------- 我 想 这个 位置 是 我的 。 0
zhè-s-ì -āi----------n-de hu--h- -a? z__ s__ k__ w___ b____ d_ h_____ m__ z-è s-ì k-i w-n- b-l-n d- h-ǒ-h- m-? ------------------------------------ zhè shì kāi wǎng bólín de huǒchē ma?
Мені здається, Ви сидите на моєму місці. 我 想-您 坐--我的--置-。 我 想 您 坐_ 我_ 位_ 。 我 想 您 坐- 我- 位- 。 ---------------- 我 想 您 坐了 我的 位置 。 0
Hu-----shén-- --í-òu---ch---? H_____ s_____ s_____ q_______ H-ǒ-h- s-é-m- s-í-ò- q-c-é-g- ----------------------------- Huǒchē shénme shíhòu qǐchéng?
Де спальний вагон? 卧铺车--在--里 ? 卧___ 在 哪_ ? 卧-车- 在 哪- ? ----------- 卧铺车厢 在 哪里 ? 0
Hu-ch---h---- s-í----q--h-ng? H_____ s_____ s_____ q_______ H-ǒ-h- s-é-m- s-í-ò- q-c-é-g- ----------------------------- Huǒchē shénme shíhòu qǐchéng?
Спальний вагон у кінці потягу. 卧------这列 --- 尾--。 卧___ 在 这_ 火__ 尾_ 。 卧-车- 在 这- 火-的 尾- 。 ------------------ 卧铺车厢 在 这列 火车的 尾部 。 0
H-ǒ-hē--hén-- -hí-----ǐ-h--g? H_____ s_____ s_____ q_______ H-ǒ-h- s-é-m- s-í-ò- q-c-é-g- ----------------------------- Huǒchē shénme shíhòu qǐchéng?
А де вагон – ресторан? – На початку поїзда. 那么 车-餐厅-在--- ?-在-最 -- 。 那_ 车___ 在 哪_ ? 在 最 前_ 。 那- 车-餐- 在 哪- ? 在 最 前- 。 ----------------------- 那么 车厢餐厅 在 哪里 ? 在 最 前面 。 0
Huǒch- --énm----í-òu --odá--ó---? H_____ s_____ s_____ d____ b_____ H-ǒ-h- s-é-m- s-í-ò- d-o-á b-l-n- --------------------------------- Huǒchē shénme shíhòu dàodá bólín?
Можна мені спати на нижній полиці? 我-能 睡-- 下--吗 ? 我 能 睡 在 下_ 吗 ? 我 能 睡 在 下- 吗 ? -------------- 我 能 睡 在 下铺 吗 ? 0
Huǒch---h-nm- shíhò- -à-d--b-lín? H_____ s_____ s_____ d____ b_____ H-ǒ-h- s-é-m- s-í-ò- d-o-á b-l-n- --------------------------------- Huǒchē shénme shíhòu dàodá bólín?
Можна мені спати посередині? 我-- 睡 在 -- 吗-? 我 能 睡 在 中_ 吗 ? 我 能 睡 在 中- 吗 ? -------------- 我 能 睡 在 中铺 吗 ? 0
H----- -h-nme shíh----ào-á --l-n? H_____ s_____ s_____ d____ b_____ H-ǒ-h- s-é-m- s-í-ò- d-o-á b-l-n- --------------------------------- Huǒchē shénme shíhòu dàodá bólín?
Можна мені спати на верхній полиці? 我 --- --上铺 - ? 我 能 睡 在 上_ 吗 ? 我 能 睡 在 上- 吗 ? -------------- 我 能 睡 在 上铺 吗 ? 0
D------, kěy----n- w--gu-q----? D_______ k___ r___ w_ g____ m__ D-r-o-e- k-y- r-n- w- g-ò-ù m-? ------------------------------- Dǎrǎole, kěyǐ ràng wǒ guòqù ma?
Коли ми будемо на кордоні? 我们--- 时- 能 到-边境 ? 我_ 什_ 时_ 能 到 边_ ? 我- 什- 时- 能 到 边- ? ----------------- 我们 什么 时候 能 到 边境 ? 0
D--ǎo--- k--ǐ ---g--ǒ--uò-----? D_______ k___ r___ w_ g____ m__ D-r-o-e- k-y- r-n- w- g-ò-ù m-? ------------------------------- Dǎrǎole, kěyǐ ràng wǒ guòqù ma?
Як довго триває поїздка до Берліна? 到--林-要-行---- ? 到 柏_ 要 行_ 多_ ? 到 柏- 要 行- 多- ? -------------- 到 柏林 要 行驶 多久 ? 0
D--ǎ-le----y---àn- w---uòqù m-? D_______ k___ r___ w_ g____ m__ D-r-o-e- k-y- r-n- w- g-ò-ù m-? ------------------------------- Dǎrǎole, kěyǐ ràng wǒ guòqù ma?
Чи потяг запізнюється? 火车 -点 ----? 火_ 晚_ 了 吗 ? 火- 晚- 了 吗 ? ----------- 火车 晚点 了 吗 ? 0
Wǒ -iǎn- z-èg-----zhì s----- de. W_ x____ z____ w_____ s__ w_ d__ W- x-ǎ-g z-è-e w-i-h- s-ì w- d-. -------------------------------- Wǒ xiǎng zhège wèizhì shì wǒ de.
Чи маєте Ви щось почитати? 您 有 什- -------? 您 有 什_ 可___ 吗 ? 您 有 什- 可-读- 吗 ? --------------- 您 有 什么 可阅读的 吗 ? 0
Wǒ ---n- -hèg--w-iz-ì-shì w--d-. W_ x____ z____ w_____ s__ w_ d__ W- x-ǎ-g z-è-e w-i-h- s-ì w- d-. -------------------------------- Wǒ xiǎng zhège wèizhì shì wǒ de.
Тут можна поїсти та попити? 这里-能--到吃--和-喝--- ? 这_ 能 买___ 和 喝_ 吗 ? 这- 能 买-吃- 和 喝- 吗 ? ------------------ 这里 能 买到吃的 和 喝的 吗 ? 0
Wǒ---ǎ----h--e--è---- -h- -- d-. W_ x____ z____ w_____ s__ w_ d__ W- x-ǎ-g z-è-e w-i-h- s-ì w- d-. -------------------------------- Wǒ xiǎng zhège wèizhì shì wǒ de.
Можете мене розбудити, будь-ласка, о 7.00 годині? 您---- --钟-----叫----? 您 能 在 七__ 把 我 叫_ 吗 ? 您 能 在 七-钟 把 我 叫- 吗 ? -------------------- 您 能 在 七点钟 把 我 叫醒 吗 ? 0
W- --ǎ-- -ín -uòl---ǒ-de wè-z-ì. W_ x____ n__ z____ w_ d_ w______ W- x-ǎ-g n-n z-ò-e w- d- w-i-h-. -------------------------------- Wǒ xiǎng nín zuòle wǒ de wèizhì.

Немовлята читають по губам!

Коли немовлята вчаться говорити, вони дивляться на вуста своїх батьків. Це виявили психологи, що вивчають розвиток. Приблизно у шість місяців немовлята починають читати по губам. Так вони вчаться, як слід складати свої вуста, щоб вимовляти звуки. Коли дітям виповнюється рік, вони вже розуміють деякі слова. З цього віку вони знов дивляться людям у очі. Так вони отримують багато важливої інформації. По очах вони визначають, чи їх батьки веселі чи сумні. Завдяки цьому вони знайомляться із світом почуттів. Цікаво спостерігати, коли з ними говорять іноземною мовою. Оскільки тоді діти починають знов читати по губам. За допомогою цього вони навчаються також будувати чужі звуки. Тому коли розмовляють з немовлятами, слід завжди на них дивитися. Крім того, для свого мовного розвитку діти потребують діалогу. Оскільки батьки дуже часто повторюють те, що кажуть діти. Так діти отримують зворотній зв’язок. Це дуже важливо для маленьких дітей. Тоді вони знають, що їх зрозуміли. Це підтвердження мотивує немовлят. Вони мають позитивний настрій на те, щоб далі вчитися розмовляти. Таким чином, недостатньо лише програвати дітям аудіо файли. Те, що діти дійсно можуть читати по губам, доводять дослідження. В експериментах маленьким дітям показали відео без звуку. Це були відео на рідній мові дітей та на іноземній мові. Немовлята роздивлялися відео на своїй рідній мові довше. При цьому вони були також явно уважнішими. Але перші слова немовлят в усьому світі однакові. Мама та папа – це легко вимовити на всіх мовах!