Розмовник

uk У таксі   »   kk Таксиде

38 [тридцять вісім]

У таксі

У таксі

38 [отыз сегіз]

38 [otız segiz]

Таксиде

Taksïde

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська казахська Відтворити більше
Викличте, будь-ласка, таксі. Та----ша-ы---ы-шы. Т____ ш___________ Т-к-и ш-қ-р-ң-з-ы- ------------------ Такси шақырыңызшы. 0
Taksï-e T______ T-k-ï-e ------- Taksïde
Скільки коштує до вокзалу? В-кзал-----й-н----с- қан--? В_______ д____ а____ қ_____ В-к-а-ғ- д-й-н а-ы-ы қ-н-а- --------------------------- Вокзалға дейін ақысы қанша? 0
T--sï-e T______ T-k-ï-e ------- Taksïde
Скільки коштує до аеропорту? Ә-е-ай-- д--і- ----а? Ә_______ д____ қ_____ Ә-е-а-ғ- д-й-н қ-н-а- --------------------- Әуежайға дейін қанша? 0
T--s- şa---ıñızş-. T____ ş___________ T-k-ï ş-q-r-ñ-z-ı- ------------------ Taksï şaqırıñızşı.
Будь-ласка, прямо. Ті-е жү-- -е----з. Т___ ж___ б_______ Т-к- ж-р- б-р-ң-з- ------------------ Тіке жүре беріңіз. 0
Ta--- ş----ı----ı. T____ ş___________ T-k-ï ş-q-r-ñ-z-ı- ------------------ Taksï şaqırıñızşı.
Будь-ласка, тут праворуч. Ос- ж-р-ен----а б-р--ы-ыз-ы. О__ ж_____ о___ б___________ О-ы ж-р-е- о-ғ- б-р-л-ң-з-ы- ---------------------------- Осы жерден оңға бұрылыңызшы. 0
Ta--- -aq--ı-ızşı. T____ ş___________ T-k-ï ş-q-r-ñ-z-ı- ------------------ Taksï şaqırıñızşı.
Будь-ласка, там на розі ліворуч. А--- бұ---т----о-ға -ұр-лың-з. А___ б_______ с____ б_________ А-а- б-р-ш-а- с-л-а б-р-л-ң-з- ------------------------------ Анау бұрыштан солға бұрылыңыз. 0
V-kz-lğ- -ey-- aqı-ı q-n--? V_______ d____ a____ q_____ V-k-a-ğ- d-y-n a-ı-ı q-n-a- --------------------------- Vokzalğa deyin aqısı qanşa?
Я поспішаю. М-- ---ғы-пы-. М__ а_________ М-н а-ы-ы-п-н- -------------- Мен асығыспын. 0
V--z-lğ- ---i- --ı-- qan-a? V_______ d____ a____ q_____ V-k-a-ğ- d-y-n a-ı-ı q-n-a- --------------------------- Vokzalğa deyin aqısı qanşa?
Я маю час. Мен-ң-уақ---- б-р. М____ у______ б___ М-н-ң у-қ-т-м б-р- ------------------ Менің уақытым бар. 0
Vokzal-a----in -q-----anş-? V_______ d____ a____ q_____ V-k-a-ğ- d-y-n a-ı-ı q-n-a- --------------------------- Vokzalğa deyin aqısı qanşa?
Їдьте, будь-ласка, повільніше. Өті--м-н, ақы--- ж-р---з--. Ө________ а_____ ж_________ Ө-і-е-і-, а-ы-ы- ж-р-ң-з-і- --------------------------- Өтінемін, ақырын жүріңізші. 0
Äw-ja-ğ--d--in-q-n--? Ä_______ d____ q_____ Ä-e-a-ğ- d-y-n q-n-a- --------------------- Äwejayğa deyin qanşa?
Зупиніться тут, будь-ласка. О-ы -ерг- то-т----шы. О__ ж____ т__________ О-ы ж-р-е т-қ-а-ы-ш-. --------------------- Осы жерге тоқтаңызшы. 0
Ä-e-a--a dey-- q-nşa? Ä_______ d____ q_____ Ä-e-a-ğ- d-y-n q-n-a- --------------------- Äwejayğa deyin qanşa?
Зачекайте хвилинку, будь-ласка. С-л ---- тұрың-зш-. С__ к___ т_________ С-л к-т- т-р-ң-з-ы- ------------------- Сәл күте тұрыңызшы. 0
Ä-ej-y-- ----n --n-a? Ä_______ d____ q_____ Ä-e-a-ğ- d-y-n q-n-a- --------------------- Äwejayğa deyin qanşa?
Я зараз повернуся. Ме--тез-к--е--н. М__ т__ к_______ М-н т-з к-л-м-н- ---------------- Мен тез келемін. 0
T-k--jüre-ber---z. T___ j___ b_______ T-k- j-r- b-r-ñ-z- ------------------ Tike jüre beriñiz.
Дайте мені, будь-ласка, чек. Ма-ан-ч---бер--із-і. М____ ч__ б_________ М-ғ-н ч-к б-р-ң-з-і- -------------------- Маған чек беріңізші. 0
T-k--jü-e-b--iñ-z. T___ j___ b_______ T-k- j-r- b-r-ñ-z- ------------------ Tike jüre beriñiz.
В мене немає дрібних грошей. Мен-е---ақ --ша-жоқ. М____ ұ___ а___ ж___ М-н-е ұ-а- а-ш- ж-қ- -------------------- Менде ұсақ ақша жоқ. 0
T-k----r- -e-i-iz. T___ j___ b_______ T-k- j-r- b-r-ñ-z- ------------------ Tike jüre beriñiz.
Достатньо, решта для вас. Дұры-, қа-ғаны- -з---зге -лы--з. Д_____ қ_______ ө_______ а______ Д-р-с- қ-л-а-ы- ө-і-і-г- а-ы-ы-. -------------------------------- Дұрыс, қалғанын өзіңізге алыңыз. 0
O-- ---d-n oñ-- -ur-lı-ı---. O__ j_____ o___ b___________ O-ı j-r-e- o-ğ- b-r-l-ñ-z-ı- ---------------------------- Osı jerden oñğa burılıñızşı.
Відвезіть мене за цією адресою. М-н----ы-ме--н-а-ға--пары---. М___ о__ м_________ а________ М-н- о-ы м-к-н-а-ғ- а-а-ы-ы-. ----------------------------- Мені осы мекенжайға апарыңыз. 0
O-ı-j-rd-n--ñğa -ur-lı--z--. O__ j_____ o___ b___________ O-ı j-r-e- o-ğ- b-r-l-ñ-z-ı- ---------------------------- Osı jerden oñğa burılıñızşı.
Відвезіть мене до мого готелю. М-ні---нақ үйім- апа-ы---. М___ қ____ ү____ а________ М-н- қ-н-қ ү-і-е а-а-ы-ы-. -------------------------- Мені қонақ үйіме апарыңыз. 0
Osı -e-de- --ğ--b--ılıñ-z--. O__ j_____ o___ b___________ O-ı j-r-e- o-ğ- b-r-l-ñ-z-ı- ---------------------------- Osı jerden oñğa burılıñızşı.
Відвезіть мене на пляж. М--і--аға-ай-а--парың--. М___ ж________ а________ М-н- ж-ғ-ж-й-а а-а-ы-ы-. ------------------------ Мені жағажайға апарыңыз. 0
A-aw bur----- -o--- burılıñız. A___ b_______ s____ b_________ A-a- b-r-ş-a- s-l-a b-r-l-ñ-z- ------------------------------ Anaw burıştan solğa burılıñız.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + казахська (1-100) MP3 казахська (1-100)
Відео не знайдено!

Мовні генії

Більшість людей радіє, коли вони володіють однією іноземною мовою. Але є люди, які володіють понад 70 мовами. Вони можуть всіма цими мовами вільно говорити і правильно писати. Тобто можна сказати, що є люди-гіперполіглоти. Феномен багатомовності відомий сотні років. Існує багато повідомлень про людей з таким даруванням. Але звідки такий дар ще недостатньо досліджено. Щодо цього в науці існують різні теорії. Дехто вважає, що мозок поліглотів інакше структурований. Ця відмінність особливо помітна у центрі Брока. Ця ділянка мозку відповідає за мовлення. У поліглотів клітини цієї ділянки побудовані інакше. Тому можливо, що вони краще обробляють інформацію. Однак, щоб підтвердити цю теорію, ще відсутні подальші дослідження. Але можливо також, що вирішальною є особлива мотивація. Діти дуже швидко вивчають іноземну мову від інших дітей. Це пов’язане з тим, що вони бажають разом гратися. Вони б хотіли увійти до складу групи та контактувати з іншими. Тим самим їх успіх у навчанні залежить від їх бажання інтегруватися. Наступна теорія стверджує, що завдяки навчанню зростає маса мозку. Через це навчання стає завжди легшим, чим більше ми вчимося. Також подібні мови дають змогу легше їх вивчати. Тобто, хто говорить датською, вчить швидко шведську або норвезьку. Ще багато питань залишається без відповіді. Але можна впевнено сказати, що інтелект не грає ніякої ролі. Деякі люди говорять багатьма мовами, хоча мають низький інтелект. Але навіть найбільші мовні генії потребують суворої дисципліни. Це ж нас трошки втішає, чи не так?