Розмовник

uk Покупки   »   hr Kupovina

54 [п’ятдесят чотири]

Покупки

Покупки

54 [pedeset i četiri]

Kupovina

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська хорватська Відтворити більше
Я хотів би / хотіла б купити подарунок. Ž--i--ku--ti-p--lo-. Ž____ k_____ p______ Ž-l-m k-p-t- p-k-o-. -------------------- Želim kupiti poklon. 0
Але не дуже дорогий. Al-, n-š---pre-i-- --u-o. A___ n____ p______ s_____ A-i- n-š-a p-e-i-e s-u-o- ------------------------- Ali, ništa previše skupo. 0
Можливо сумку? M-ž-- -uč-u-t----cu? M____ r____ t_______ M-ž-a r-č-u t-r-i-u- -------------------- Možda ručnu torbicu? 0
Якого кольору Ви б хотіли? K-ju-b--- ž-li--? K___ b___ ž______ K-j- b-j- ž-l-t-? ----------------- Koju boju želite? 0
Чорного, коричневого чи білого? Cr-u- -m-đ- -l--b-j--u? C____ s____ i__ b______ C-n-, s-e-u i-i b-j-l-? ----------------------- Crnu, smeđu ili bijelu? 0
Велику чи маленьку? Ve---- il- -a--? V_____ i__ m____ V-l-k- i-i m-l-? ---------------- Veliku ili malu? 0
Чи можу я на цю глянути? M-g---i ---j-t----u? M___ l_ v______ o___ M-g- l- v-d-e-i o-u- -------------------- Mogu li vidjeti ovu? 0
Вона шкіряна? J- -i-o-- o- k-že? J_ l_ o__ o_ k____ J- l- o-a o- k-ž-? ------------------ Je li ona od kože? 0
Чи вона зі штучного матеріалу? Ili--e -- -m------ -----i-a-a? I__ j_ o_ u_______ m__________ I-i j- o- u-j-t-o- m-t-r-j-l-? ------------------------------ Ili je od umjetnog materijala? 0
Зі шкіри, звичайно. N----n----d--ože. N_______ о_ k____ N-r-v-o- о- k-ž-. ----------------- Naravno, оd kože. 0
Це дуже хороша якість. T- j- po-ebno-d---a-kv-l---t-. T_ j_ p______ d____ k_________ T- j- p-s-b-o d-b-a k-a-i-e-a- ------------------------------ To je posebno dobra kvaliteta. 0
І сумка дійсно зовсім не дорога. A-c-je-- ---ne t-r--ce-j- -tvar-o p--olj-a. A c_____ r____ t______ j_ s______ p________ A c-j-n- r-č-e t-r-i-e j- s-v-r-o p-v-l-n-. ------------------------------------------- A cijena ručne torbice je stvarno povoljna. 0
Ця мені подобається. Sv--- ---s-. S____ m_ s__ S-i-a m- s-. ------------ Sviđa mi se. 0
Я цю візьму. U--t -u je. U___ ć_ j__ U-e- ć- j-. ----------- Uzet ću je. 0
Чи можу я цю обміняти? M----li -e-e---t----o ----j-niti? M___ l_ j_ e_________ z__________ M-g- l- j- e-e-t-a-n- z-m-j-n-t-? --------------------------------- Mogu li je eventualno zamijeniti? 0
Звичайно. Po--az-mijev--s-. P____________ s__ P-d-a-u-i-e-a s-. ----------------- Podrazumijeva se. 0
Ми запакуємо її як подарунок. Up-kir-- ć-mo-jе k-o-po--on. U_______ ć___ j_ k__ p______ U-a-i-a- ć-m- j- k-o p-k-o-. ---------------------------- Upakirat ćemo jе kao poklon. 0
Каса там. Tam---reko--e -l-g-j-a. T___ p____ j_ b________ T-m- p-e-o j- b-a-a-n-. ----------------------- Tamo preko je blagajna. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + хорватська (1-100) MP3 хорватська (1-100)
Відео не знайдено!

Хто кого розуміє?

У світі є приблизно 7 мільярдів людей. Вони всі мають мову. Нажаль – не завжди одну й ту саму. Отже, щоб розмовляти з іншими народами ми повинні вивчати мови. Часто це дуже тяжко. Але є мови, які дуже подібні. Люди, що ними розмовляють, розуміють один одного, не володіючи іншою мовою. Цей феномен було названо mutual intelligibility – взаємозрозумілість. При цьому розрізняються два варіанти. Перший варіант є усна взаємна зрозумілість. Тут люди розуміють один одного, коли вони розмовляють між собою. Але писемність іншої мови вони не розуміють. Це пов’язане з тим, що мови мають різні алфавіти. Таким прикладом є мови гінді (хінді) та урду. Другим варіантом є письмова взаємна зрозумілість. Тут інша мова зрозуміла у письмовій формі. Але коли люди між собою розмовляють, вони розуміють один одного погано. Причиною цього є сильна відмінність вимови. Як приклад можна навести німецьку та голландську мови. Найчастіше дуже споріднені мови мають обидва варіанти. Це означає, що вони усно та письмово mutually intelligible - взаємно зрозумілі. Російська та українська, або тайська та лаоська – такі приклади. Але існує також асиметрична форма mutual intelligibility (взаєморозуміння). Це вірно, коли люди, що розмовляють, різною мірою розуміють один одного. Португальці розуміють іспанців краще, ніж іспанці португальців. Також австрійці розуміють німців краще, ніж навпаки. У цих прикладах перешкодою є вимова або діалект. Хто дійсно бажає вести добрі розмови, повинен для цього вчитися…