Розмовник

uk Робота   »   ku Xebitîn

55 [п’ятдесят п’ять]

Робота

Робота

55 [pêncî û pênc]

Xebitîn

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська курдська (курманджі) Відтворити більше
Хто Ви за професією? Pîş--ê-we -i --? P_____ w_ ç_ y__ P-ş-y- w- ç- y-? ---------------- Pîşeyê we çi ye? 0
Мій чоловік – лікар за професією. Mê----i- bijîş--e. M___ m__ b_____ e_ M-r- m-n b-j-ş- e- ------------------ Mêrê min bijîşk e. 0
Я працюю медсестрою на пів ставки. Ez-nîv--jê-w-k---emşîr---i-ebit--. E_ n______ w___ h______ d_________ E- n-v-o-ê w-k- h-m-î-e d-x-b-t-m- ---------------------------------- Ez nîvrojê weke hemşîre dixebitim. 0
Скоро ми будемо отримувати пенсію. D-m--e nê---e--- ê --q---d----im. D_____ n__ d_ e_ ê t______ b_____ D-m-k- n-z d- e- ê t-q-w-d b-b-m- --------------------------------- Demeke nêz de em ê teqewîd bibim. 0
Але податки високі. L---l- b-c-----ye. L_____ b__ z______ L-b-l- b-c z-d-y-. ------------------ Lêbelê bac zêdeye. 0
І медстрахування дороге. Û m-sog--i----e-w----- ---- y-. Û m_________ n________ z___ y__ Û m-s-g-r-y- n-x-e-î-ê z-d- y-. ------------------------------- Û misogeriya nexweşîyê zêde ye. 0
Ким ти хочеш колись стати? T- d---az- --bî-ç-? T_ d______ b___ ç__ T- d-x-a-î b-b- ç-? ------------------- Tû dixwazî bibî çi? 0
Я хотів би стати інженером. Ez di-w---m----i--e-de--ar. E_ d_______ b____ e________ E- d-x-a-i- b-b-m e-d-z-a-. --------------------------- Ez dixwazim bibim endezyar. 0
Я хочу навчатися в університеті. Ez--ixwa--m za-î-g--- b----n--. E_ d_______ z________ b________ E- d-x-a-i- z-n-n-e-ê b-x-î-i-. ------------------------------- Ez dixwazim zanîngehê bixwînim. 0
Я практикант. Ez-s-a---- i-. E_ s______ i__ E- s-a-y-r i-. -------------- Ez stajyer im. 0
Я заробляю небагато. Zêde-bid--t--a--m. Z___ b_____ n_____ Z-d- b-d-s- n-x-m- ------------------ Zêde bidest naxim. 0
Я проходжу практику за кордоном. L-----v-yî -e--- s--jê--i--m. L_ d______ w____ s____ d_____ L- d-r-e-î w-l-t s-a-ê d-k-m- ----------------------------- Li derveyî welêt stajê dikim. 0
Це мій керівник. E- şef- -i--e. E_ ş___ m__ e_ E- ş-f- m-n e- -------------- Ev şefê min e. 0
Я маю люб’язних колег. He----n mi--e---- h-n-. H______ m__ e b__ h____ H-v-l-n m-n e b-ş h-n-. ----------------------- Hevalên min e baş hene. 0
На обід ми завжди ходимо до їдальні. E- -i -î-r---n de -im -iç-n-qan--nê. E_ d_ n_______ d_ t__ d____ q_______ E- d- n-v-o-a- d- t-m d-ç-n q-n-î-ê- ------------------------------------ Em di nîvroyan de tim diçin qantînê. 0
Я шукаю роботу. E- l- k-r-kî d--e--m. E_ l_ k_____ d_______ E- l- k-r-k- d-g-r-m- --------------------- Ez li karekî digerim. 0
Я вже рік безробітний / безробітна. Yez--i -a---- v---êkar--m. Y__ j_ s_____ v_ b____ i__ Y-z j- s-l-k- v- b-k-r i-. -------------------------- Yez ji salekê ve bêkar im. 0
У цій країні є забагато безробітних. Li-vî---la-î ---ek kes----ka--hen-. L_ v_ w_____ g____ k___ b____ h____ L- v- w-l-t- g-l-k k-s- b-k-r h-n-. ----------------------------------- Li vî welatî gelek kesê bêkar hene. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 курдська (курманджі) (1-100)
Відео не знайдено!

Пам’ять потребує мови

Про свій перший день у школі згадує більшість людей. Однак що було до того, вони вже не знають. Про перші роки нашого життя ми майже не маємо спогадів. Але чому це так? Чому ми не пам’ятаємо те, що ми пережили немовлятами. Причина в нашому розвитку. Мова і пам’ять розвиваються майже одночасно. І щоб мати змогу дещо пригадати, людина потребує мови. Це означає, для того, що вона переживає, вона повинна вже мати слова. Науковці проводили з дітьми різні тести. При цьому вони зробили цікаве відкриття. Ледь діти навчаються говорити, вони забувають все те, що було до того. Таким чином, початок мови є початком спогадів. За перші три роки свого життя діти дуже багато вивчають. Щодня вони переживають нові речі. Також в цьому віці вони накопичують багато важливого досвіду. Однак все це втрачається. Психологи називають цей феномен дитячою амнезією. Залишаються лише речі, які діти можуть назвати. Особисті переживання зберігає автобіографічна пам’ять. Вона діє як щоденник. В ньому зберігається все те, що важливо для нашого життя. Так автобіографічна пам’ять формує також нашу ідентичність. Але її розвиток залежить від вивчення рідної мови. І нашу пам’ять ми можемо активізувати лише за допомогою нашої мови. Речі, які ми пережили, коли були немовлятами, звісно не зникають повністю. Вони збережені десь у нашому мозку. Але ми більше не можемо їх викликати… – дійсно жаль, чи не так?