Розмовник

uk Заперечення 2   »   lt Neiginys 2

65 [шістдесят п’ять]

Заперечення 2

Заперечення 2

65 [šešiasdešimt penki]

Neiginys 2

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська литовська Відтворити більше
Перстень дорогий? Ar ži-da- brang--? A_ ž_____ b_______ A- ž-e-a- b-a-g-s- ------------------ Ar žiedas brangus? 0
Ні, він коштує тільки сто євро. N-, -i----in--ja --k šimtą-eurų. N__ j__ k_______ t__ š____ e____ N-, j-s k-i-u-j- t-k š-m-ą e-r-. -------------------------------- Ne, jis kainuoja tik šimtą eurų. 0
Але я маю тільки п’ятдесят. B-t-aš t--iu-ti- -e-kia----i-t. B__ a_ t____ t__ p_____________ B-t a- t-r-u t-k p-n-i-s-e-i-t- ------------------------------- Bet aš turiu tik penkiasdešimt. 0
Ти вже готовий / готова? A- ---)-j-u----g-i---a---tu- --u --s---o--- ----si----u-i? A_ (___ j__ b_____ / a_ (___ j__ p_________ / p___________ A- (-u- j-u b-i-e- / a- (-u- j-u p-s-r-o-ę- / p-s-r-o-u-i- ---------------------------------------------------------- Ar (tu) jau baigei / ar (tu) jau pasiruošęs / pasiruošusi? 0
Ні, ще ні. Ne--d-r -e. N__ d__ n__ N-, d-r n-. ----------- Ne, dar ne. 0
Але скоро буду готовий / готова. B-- -re-- ------u-- -et--re-t --s-u pas-r-ošę- ---asir--šus-. B__ g____ b______ / b__ g____ b____ p_________ / p___________ B-t g-e-t b-i-s-u / b-t g-e-t b-s-u p-s-r-o-ę- / p-s-r-o-u-i- ------------------------------------------------------------- Bet greit baigsiu / bet greit būsiu pasiruošęs / pasiruošusi. 0
Хочеш ще супу? A--da----rė--m-sri-bos? A_ d__ n______ s_______ A- d-r n-r-t-m s-i-b-s- ----------------------- Ar dar norėtum sriubos? 0
Ні, я більше не хочу. N-- (-š----- -e--no---. N__ (___ j__ n_________ N-, (-š- j-u n-b-n-r-u- ----------------------- Ne, (aš) jau nebenoriu. 0
Але ще одне морозиво. B---d-- --r-----led-. B__ d__ p______ l____ B-t d-r p-r-i-ą l-d-. --------------------- Bet dar porciją ledų. 0
Ти довго вже тут живеш? A---au s-n--i č-a gyv---? A_ j__ s_____ č__ g______ A- j-u s-n-a- č-a g-v-n-? ------------------------- Ar jau seniai čia gyveni? 0
Ні, тільки місяць. Ne----k m--u-. N__ t__ m_____ N-, t-k m-n-o- -------------- Ne, tik mėnuo. 0
Але я знаю вже багато людей. B-- -a-- -a------stu -a-- -moni-. B__ (___ j__ p______ d___ ž______ B-t (-š- j-u p-ž-s-u d-u- ž-o-i-. --------------------------------- Bet (aš) jau pažįstu daug žmonių. 0
Їдеш завтра додому? Ar --to- v----o---n-m-? A_ r____ v_______ n____ A- r-t-j v-ž-u-s- n-m-? ----------------------- Ar rytoj važiuosi namo? 0
Ні, тільки у вихідні. N-,---- --v-itg-l-. N__ t__ s__________ N-, t-k s-v-i-g-l-. ------------------- Ne, tik savaitgalį. 0
Але я повертаюся вже у неділю. Be- ------au-s---a---n- s--r----. B__ (___ j__ s_________ s________ B-t (-š- j-u s-k-a-i-n- s-g-į-i-. --------------------------------- Bet (aš) jau sekmadienį sugrįšiu. 0
Твоя дочка вже доросла? Ar t--o--uktė-jau---a-gu-i? A_ t___ d____ j__ s________ A- t-v- d-k-ė j-u s-a-g-s-? --------------------------- Ar tavo duktė jau suaugusi? 0
Ні, їй тільки сімнадцять. N-, --- d-r-----sep---iolik-. N__ j__ d__ t__ s____________ N-, j-i d-r t-k s-p-y-i-l-k-. ----------------------------- Ne, jai dar tik septyniolika. 0
Але вона вже має хлопця. Be---- --u-tu---dr-u-ą. B__ j_ j__ t___ d______ B-t j- j-u t-r- d-a-g-. ----------------------- Bet ji jau turi draugą. 0

Про що нам розповідають слова

У світі є мільйони книг. Скільки їх по сей день написано – невідомо. В цих книгах зберігається багато знань. Якби ми могли все читати, ми б знали багато про життя. Адже книги показують нам, як змінюється наш світ. Кожен час має власні книги. З них можна взнати, що для людей важливо. Нажаль, ніхто не може прочитати всі книги. Але сучасна техніка допомагає переглядати книжки. Завдяки переведенню у цифровий формат книги можна зберігати як данні. Потім можна аналізувати їх зміст. Так мовознавці бачать як змінюється наша мова. Але ще цікавіше рахувати частоту вживання слів. Завдяки цьому можна взнати значення певних речей. Науковці вивчили понад 5 мільйонів книг. Це були книги останніх п’яти століть. В цілому було проаналізовано близько 500 мільярдів слів. Частота вживання слів вказує, як люди жили раніше і як живуть тепер. В мові віддзеркалюються ідеї та тенденції. Наприклад, слово чоловіки втратило значимість. Воно вживається сьогодні рідше, ніж раніше. Частота вживання слова жінки , напроти, явно збільшилася. Також через слова ми можемо бачити, що ми любимо їсти. У 50-ті роки слово морозиво було дуже важливим. Потім в моду увійшли Pizza та Pasta – піца та паста . Декілька років домінує слово суші . Для всіх друзів мови є хороша новина… Наша мова отримує щороку більше слів!