Розмовник

uk Присвійні займенники 1   »   he ‫שייכות 1‬

66 [шістдесят шість]

Присвійні займенники 1

Присвійні займенники 1

‫66 [שישים ושש]‬

66 [shishim w'shesh]

‫שייכות 1‬

shayakhut 1

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська іврит Відтворити більше
я – мій ‫-ני ---ל-‬ ‫___ – ש___ ‫-נ- – ש-י- ----------- ‫אני – שלי‬ 0
s-aya-----1 s________ 1 s-a-a-h-t 1 ----------- shayakhut 1
Я не можу знайти мого ключа. ‫א---ל--מוצא-/---א- --פ-ח שלי.‬ ‫___ ל_ מ___ / ת א_ ה____ ש____ ‫-נ- ל- מ-צ- / ת א- ה-פ-ח ש-י-‬ ------------------------------- ‫אני לא מוצא / ת את המפתח שלי.‬ 0
s----khut-1 s________ 1 s-a-a-h-t 1 ----------- shayakhut 1
Я не можу знайти мого квитка. ‫-נ- לא מוצא / ת -- כר-יס----יעה-ש---‬ ‫___ ל_ מ___ / ת א_ כ____ ה_____ ש____ ‫-נ- ל- מ-צ- / ת א- כ-ט-ס ה-ס-ע- ש-י-‬ -------------------------------------- ‫אני לא מוצא / ת את כרטיס הנסיעה שלי.‬ 0
an--–-----i a__ – s____ a-i – s-e-i ----------- ani – sheli
ти – твій ‫א--/ --– ש-ך‬ ‫__ / ה – ש___ ‫-ת / ה – ש-ך- -------------- ‫את / ה – שלך‬ 0
a-i-–-she-i a__ – s____ a-i – s-e-i ----------- ani – sheli
Ти знайшов твій ключ? ‫מ-א- את -מפתח--ל--‬ ‫____ א_ ה____ ש____ ‫-צ-ת א- ה-פ-ח ש-ך-‬ -------------------- ‫מצאת את המפתח שלך?‬ 0
a-- - -heli a__ – s____ a-i – s-e-i ----------- ani – sheli
Ти знайшов твій проїзний квиток? ‫--א--א- -ר--ס ה-ס-ע- ש---‬ ‫____ א_ כ____ ה_____ ש____ ‫-צ-ת א- כ-ט-ס ה-ס-ע- ש-ך-‬ --------------------------- ‫מצאת את כרטיס הנסיעה שלך?‬ 0
a-i l- mo-se/--tset-e--hama--e-- s-e--. a__ l_ m___________ e_ h________ s_____ a-i l- m-t-e-m-t-e- e- h-m-f-e-x s-e-i- --------------------------------------- ani lo motse/motset et hamafteax sheli.
він – його ‫ה-א --ש-ו‬ ‫___ – ש___ ‫-ו- – ש-ו- ----------- ‫הוא – שלו‬ 0
a-i-lo -ots-/--t--- ----ama--------e-i. a__ l_ m___________ e_ h________ s_____ a-i l- m-t-e-m-t-e- e- h-m-f-e-x s-e-i- --------------------------------------- ani lo motse/motset et hamafteax sheli.
Знаєш, де його ключ? ‫את / - יו-ע --ת-א-פ--המפ-ח ----‬ ‫__ / ה י___ / ת א___ ה____ ש____ ‫-ת / ה י-ד- / ת א-פ- ה-פ-ח ש-ו-‬ --------------------------------- ‫את / ה יודע / ת איפה המפתח שלו?‬ 0
an- lo--o--e---ts-- -- ha--ft--x--h-l-. a__ l_ m___________ e_ h________ s_____ a-i l- m-t-e-m-t-e- e- h-m-f-e-x s-e-i- --------------------------------------- ani lo motse/motset et hamafteax sheli.
Знаєш, де його проїзний квиток? ‫א- --ה יוד----ת-אי-ה-כ--י- ה-סיעה -לו?‬ ‫__ / ה י___ / ת א___ כ____ ה_____ ש____ ‫-ת / ה י-ד- / ת א-פ- כ-ט-ס ה-ס-ע- ש-ו-‬ ---------------------------------------- ‫את / ה יודע / ת איפה כרטיס הנסיעה שלו?‬ 0
an--l- --tse/---set-e- k-rt-- --ne-i--h -----. a__ l_ m___________ e_ k_____ h________ s_____ a-i l- m-t-e-m-t-e- e- k-r-i- h-n-s-'-h s-e-i- ---------------------------------------------- ani lo motse/motset et kartis hanesi'ah sheli.
вона – її ‫--- –-שלה‬ ‫___ – ש___ ‫-י- – ש-ה- ----------- ‫היא – שלה‬ 0
th-t-- ---l---/---lakh t___ – s______________ t-/- – s-e-k-a-s-e-a-h ---------------------- th/t – shelkha/shelakh
Її грошей немає. ‫ה--ף-------ד-‬ ‫____ ש__ א____ ‫-כ-ף ש-ה א-ד-‬ --------------- ‫הכסף שלה אבד.‬ 0
th/t-–-s---kha-she---h t___ – s______________ t-/- – s-e-k-a-s-e-a-h ---------------------- th/t – shelkha/shelakh
І її кредитної картки також немає. ‫-כרטי--ה--רא--שלה--בד ---כן-‬ ‫______ ה_____ ש__ א__ ג_ כ___ ‫-כ-ט-ס ה-ש-א- ש-ה א-ד ג- כ-.- ------------------------------ ‫וכרטיס האשראי שלה אבד גם כן.‬ 0
t-/t-– s-e--ha-s-e-akh t___ – s______________ t-/- – s-e-k-a-s-e-a-h ---------------------- th/t – shelkha/shelakh
ми – наш ‫----ו-–-של--‬ ‫_____ – ש____ ‫-נ-נ- – ש-נ-‬ -------------- ‫אנחנו – שלנו‬ 0
ma---'---m-----t--t --m-f-ea- s-el---/--el-kh? m_______________ e_ h________ s_______________ m-t-a-t-/-a-s-'- e- h-m-f-e-x s-e-k-a-s-e-a-h- ---------------------------------------------- matsa'ta/matsa't et hamafteax shelkha/shelakh?
Наш дідусь хворий. ‫ס-א--ל---ח-לה-‬ ‫___ ש___ ח_____ ‫-ב- ש-נ- ח-ל-.- ---------------- ‫סבא שלנו חולה.‬ 0
m-tsa'-a/matsa't-----ar-i---a---i-ah-s--lkha-sh-l---? m_______________ e_ k_____ h________ s_______________ m-t-a-t-/-a-s-'- e- k-r-i- h-n-s-'-h s-e-k-a-s-e-a-h- ----------------------------------------------------- matsa'ta/matsa't et kartis hanesi'ah shelkha/shelakh?
Наша бабуся здорова. ‫ס-------ו -ר-אה-‬ ‫____ ש___ ב______ ‫-ב-א ש-נ- ב-י-ה-‬ ------------------ ‫סבתא שלנו בריאה.‬ 0
h- –----lo h_ – s____ h- – s-e-o ---------- hu – shelo
ви – ваш ‫-ת--- ן-– ש-כם-/--‬ ‫___ / ן – ש___ / ן_ ‫-ת- / ן – ש-כ- / ן- -------------------- ‫אתם / ן – שלכם / ן‬ 0
hu - s---o h_ – s____ h- – s-e-o ---------- hu – shelo
Діти, де ваш тато? ‫יל--- /-ו------- --א-של-- /---‬ ‫_____ / ו__ א___ א__ ש___ / ן__ ‫-ל-י- / ו-, א-פ- א-א ש-כ- / ן-‬ -------------------------------- ‫ילדים / ות, איפה אבא שלכם / ן?‬ 0
hu-– -h-lo h_ – s____ h- – s-e-o ---------- hu – shelo
Діти, де ваша мама? ‫-לד-ם-/---- איפ- א----ל-- - --‬ ‫_____ / ו__ א___ א__ ש___ / ן__ ‫-ל-י- / ו-, א-פ- א-א ש-כ- / ן-‬ -------------------------------- ‫ילדים / ות, איפה אמא שלכם / ן?‬ 0
a-ah--- -----a/yo-e'-t--yfo- ---afte-x--hel-? a______ y_____________ e____ h________ s_____ a-a-/-t y-d-'-/-o-e-a- e-f-h h-m-f-e-x s-e-o- --------------------------------------------- atah/at yode'a/yode'at eyfoh hamafteax shelo?

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + іврит (1-100) MP3 іврит (1-100)
Відео не знайдено!

Творчі мови

Креативність сьогодні – це важлива риса. Кожен хоче бути творчим. Оскільки творча людина вважається розумною. Наша мова також повинна бути творчою. Раніше намагалися говорити якомога коректніше. Сьогодні слід говорити якомога креативніше. Прикладом цього є реклама та нові медіа. Вони показують, як можна грати з мовою. Останні 50 років значення креативності все більше зростає. Цей феномен навіть досліджується. Креативні процеси досліджують психологи, педагоги та філософі. При цьому креативність визначається як здатність створювати нове. Тобто людина, яка розмовляє креативно, створює нові мовні форми. Це можуть бути слова, а також граматичні структури. Дослідники по креативності мови виявляють, як мова змінюється. Але не всі люди розуміють нові мовні елементи. Щоб розуміти креативну мову, потрібні знання. Повинні знати, як функціонує мова. І повинні знати світ, в якому живуть люди, що розмовляють. Лише так можна зрозуміти, що вони хочуть сказати. Прикладом цього є молодіжний сленг. Діти та молодь завжди вигадують нові слова. Дорослі часто цих слів не розуміють. Між іншим, є навіть словники, які пояснюють молодіжний сленг. Але вони зазвичай застарівають вже за одне покоління! Однак творчу мову можна вивчити. Тренери пропонують різні курси. Найважливіше правило завжди проголошує: активуйте свій внутрішній голос!