Розмовник

uk Хотіти що-небудь   »   ad Зыгорэ пшIоигъон

70 [сімдесят]

Хотіти що-небудь

Хотіти що-небудь

70 [тIокIищрэ пшIырэ]

70 [tIokIishhrje pshIyrje]

Зыгорэ пшIоигъон

Zygorje pshIoigon

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська адигейська Відтворити більше
Хочете курити? Тут-н -е--о -ш-о-гъ-а? Т____ у____ п_________ Т-т-н у-ш-о п-I-и-ъ-а- ---------------------- Тутын уешъо пшIоигъуа? 0
Z-g--je-p--Ioig-n Z______ p________ Z-g-r-e p-h-o-g-n ----------------- Zygorje pshIoigon
Хочете танцювати? Ук-------шI------? У______ п_________ У-ъ-ш-о п-I-и-ъ-а- ------------------ Укъашъо пшIоигъуа? 0
Zy-o----ps-Io-g-n Z______ p________ Z-g-r-e p-h-o-g-n ----------------- Zygorje pshIoigon
Хочете йти гуляти? Ут-з--Iухьа--у-пш-о--ъуа? У_____________ п_________ У-е-е-I-х-а-э- п-I-и-ъ-а- ------------------------- УтезекIухьанэу пшIоигъуа? 0
Tuty----s-- -sh---g--? T____ u____ p_________ T-t-n u-s-o p-h-o-g-a- ---------------------- Tutyn uesho pshIoigua?
Я хочу курити. Сэ ту-ы--с--ъ- сшI--г-уагъ. С_ т____ с____ с___________ С- т-т-н с-ш-о с-I-и-ъ-а-ъ- --------------------------- Сэ тутын сешъо сшIоигъуагъ. 0
Tut-n ue--o ps-Ioigu-? T____ u____ p_________ T-t-n u-s-o p-h-o-g-a- ---------------------- Tutyn uesho pshIoigua?
Ти хотів би цигарку? С----ет уф-я? С______ у____ С-г-р-т у-а-? ------------- Сигарет уфая? 0
Tu--n-ue--o pshI--g-a? T____ u____ p_________ T-t-n u-s-o p-h-o-g-a- ---------------------- Tutyn uesho pshIoigua?
Він хотів би вогню. А- (-ъулъф--ъ) --р-ы- --й. А_ (__________ с_____ ф___ А- (-ъ-л-ф-г-) с-р-ы- ф-й- -------------------------- Ар (хъулъфыгъ) сырныч фай. 0
U-a--o p----i--a? U_____ p_________ U-a-h- p-h-o-g-a- ----------------- Ukasho pshIoigua?
Я хочу пити. З--ор-м-сешъ-н-у-с--а-. З______ с_______ с_____ З-г-р-м с-ш-о-э- с-ф-й- ----------------------- Зыгорэм сешъонэу сыфай. 0
Uk-sho p---oig--? U_____ p_________ U-a-h- p-h-o-g-a- ----------------- Ukasho pshIoigua?
Я хочу їсти. Зы---- -ш-ы с-I-иг--. З_____ с___ с________ З-г-р- с-х- с-I-и-ъ-. --------------------- Зыгорэ сшхы сшIоигъу. 0
U-a--- psh-o-g-a? U_____ p_________ U-a-h- p-h-o-g-a- ----------------- Ukasho pshIoigua?
Я хочу відпочити. ТI-кIу ----ъ------ сшI-и--у. Т_____ з__________ с________ Т-э-I- з-з-ъ-п-э-ы с-I-и-ъ-. ---------------------------- ТIэкIу зызгъэпсэфы сшIоигъу. 0
U-e--kIuh-----u---hI-ig--? U______________ p_________ U-e-e-I-h-a-j-u p-h-o-g-a- -------------------------- UtezekIuh'anjeu pshIoigua?
Я хочу Вас дещо запитати. С- -ы---эм сыкъы--э-п-Iэ с-Iо-гъу. С_ з______ с____________ с________ С- з-г-р-м с-к-ы-I-у-ч-э с-I-и-ъ-. ---------------------------------- Сэ зыгорэм сыкъыкIэупчIэ сшIоигъу. 0
S-e-t-ty- ------s-hI--g---. S__ t____ s____ s__________ S-e t-t-n s-s-o s-h-o-g-a-. --------------------------- Sje tutyn sesho sshIoiguag.
Я хочу Вас дещо попросити. С--з-г---------къ---ъ--- с-Iо----. С_ з________ с__________ с________ С- з-г-р-к-э с-к-ы-л-э-у с-I-и-ъ-. ---------------------------------- Сэ зыгорэкIэ сыкъыолъэIу сшIоигъу. 0
S-e-tuty--ses-- -sh---guag. S__ t____ s____ s__________ S-e t-t-n s-s-o s-h-o-g-a-. --------------------------- Sje tutyn sesho sshIoiguag.
Я хочу Вас кудись запросити. С- зыг-р-- у--гъэ---гъ- -ш--иг-у. С_ з______ у___________ с________ С- з-г-р-м у-з-ъ-б-а-ъ- с-I-и-ъ-. --------------------------------- Сэ зыгорэм уезгъэблагъэ сшIоигъу. 0
Sje-tu-yn s-sh---s--o-gu-g. S__ t____ s____ s__________ S-e t-t-n s-s-o s-h-o-g-a-. --------------------------- Sje tutyn sesho sshIoiguag.
Що Ви хочете випити? Сы- о-п-I-и---а--? С__ о п___________ С-д о п-I-и-ъ-а-ъ- ------------------ Сыд о пшIоигъуагъ? 0
S--aret u----? S______ u_____ S-g-r-t u-a-a- -------------- Sigaret ufaja?
Чи хотіли б Ви кави? Ко-- у---г--? К___ у_______ К-ф- у-э-г-а- ------------- Кофе уфэягъа? 0
Si--re- -fa--? S______ u_____ S-g-r-t u-a-a- -------------- Sigaret ufaja?
Чи хотіли б Ви краще чаю? Хь---и -аймэ-на-ьыш-уа? Х_____ щ____ н_________ Х-а-м- щ-й-э н-х-ы-I-а- ----------------------- Хьауми щаймэ нахьышIуа? 0
Siga-et-u----? S______ u_____ S-g-r-t u-a-a- -------------- Sigaret ufaja?
Ми хотіли б поїхати додому. Т- ун-- т-к-о-ь- т-I-иг-у-г-. Т_ у___ т_______ т___________ Т- у-э- т-к-о-ь- т-I-и-ъ-а-ъ- ----------------------------- Тэ унэм тыкIожьы тшIоигъуагъ. 0
Ar-(hul-y-) s---yc- f--. A_ (_______ s______ f___ A- (-u-f-g- s-r-y-h f-j- ------------------------ Ar (hulfyg) syrnych faj.
Чи хотіли б ви таксі? Та----ш-уф--? Т____ ш______ Т-к-и ш-у-а-? ------------- Такси шъуфая? 0
Ar--h--f---------c- -a-. A_ (_______ s______ f___ A- (-u-f-g- s-r-y-h f-j- ------------------------ Ar (hulfyg) syrnych faj.
Вони хочуть зателефонувати. А-э---ел---нк-э -е--- -шI----у--ъ. А___ т_________ т____ а___________ А-э- т-л-ф-н-I- т-о-э а-I-и-ъ-а-ъ- ---------------------------------- Ахэр телефонкIэ теохэ ашIоигъуагъ. 0
A--(h----g- s-rn-c-----. A_ (_______ s______ f___ A- (-u-f-g- s-r-y-h f-j- ------------------------ Ar (hulfyg) syrnych faj.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + адигейська (1-100) MP3 адигейська (1-100)
Відео не знайдено!

Дві мови = два мовні центри!

Коли ми вчимо мову – це нашому мозку не байдуже. Адже він має багато сховищ для різних мов. Не всі мови, які ми вчимо, зберігаються разом. Мови, які ми вивчаємо дорослими, мають власне сховище. Це означає, що мозок обробляє нові правила в іншому місці. Вони зберігаються не разом з рідною мовою. Люди, які виросли двомовними, напроти, використовують лише одну ділянку. До цього результату дійшло більшість досліджень. Нейрологи вивчали багатьох тест-осіб. Ці випробувані вільно говорили двома мовами. Але одна частина випробуваних виросла з обома мовами. Інша частина, напроти, другу мову вивчила пізніше. Під час мовного тесту дослідники могли міряти активність мозку. Та вони бачили, яка ділянка мозку працювала під час тесту. І вони бачили, що «пізні» учні мають два мовні центри. Що це саме так, дослідники вже давно припускали. Люди з пораненням мозку показують різні симптоми. Так поранення мозку також можуть спричиняти мовні проблеми. Тоді потерпілі погано вимовляють слова чи розуміють. Але двомовні потерпілі від нещасного випадку інколи показують особливі симптоми. Їх мовні проблеми не завжди зачіпають обидві мови. Якщо лише одна ділянка мозку пошкоджена, інші ще можуть діяти. Тоді пацієнти розмовляють однією мовою краще ніж іншою. Також дві мови з різною швидкістю відновлюються. Це доводить, що обидві мови збережено не на одній ділянці. Оскільки вони вивчалися не одночасно, вони створюють два центри. Як точно наш мозок керує багатьма мовами, ще невідомо. Але нові знання могли б вести до нових навчальних стратегій…