Розмовник

uk Хотіти що-небудь   »   be нечага хацець

70 [сімдесят]

Хотіти що-небудь

Хотіти що-небудь

70 [семдзесят]

70 [semdzesyat]

нечага хацець

nechaga khatsets’

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська білоруська Відтворити більше
Хочете курити? Х-ча-е -у-ы--? Х_____ к______ Х-ч-ц- к-р-ц-? -------------- Хочаце курыць? 0
ne-ha-- --a-se--’ n______ k________ n-c-a-a k-a-s-t-’ ----------------- nechaga khatsets’
Хочете танцювати? Хо---е--а------а--? Х_____ п___________ Х-ч-ц- п-т-н-а-а-ь- ------------------- Хочаце патанцаваць? 0
n-ch--- -hat----’ n______ k________ n-c-a-a k-a-s-t-’ ----------------- nechaga khatsets’
Хочете йти гуляти? Х-ч-це-пра--ля--а? Х_____ п__________ Х-ч-ц- п-а-у-я-ц-? ------------------ Хочаце прагуляцца? 0
K-----t-e kur---’? K________ k_______ K-o-h-t-e k-r-t-’- ------------------ Khochatse kuryts’?
Я хочу курити. Я -а-- -ур-ц-. Я х___ к______ Я х-ч- к-р-ц-. -------------- Я хачу курыць. 0
K----a-----u--t-’? K________ k_______ K-o-h-t-e k-r-t-’- ------------------ Khochatse kuryts’?
Ти хотів би цигарку? Хо-----ыг--э--? Х____ ц________ Х-ч-ш ц-г-р-т-? --------------- Хочаш цыгарэту? 0
K--ch-t-e-k-ry--’? K________ k_______ K-o-h-t-e k-r-t-’- ------------------ Khochatse kuryts’?
Він хотів би вогню. Ён х--а --ы----ць. Ё_ х___ п_________ Ё- х-ч- п-ы-у-ы-ь- ------------------ Ён хоча прыкурыць. 0
Kho-h-tse---t-nts-va-s-? K________ p_____________ K-o-h-t-e p-t-n-s-v-t-’- ------------------------ Khochatse patantsavats’?
Я хочу пити. Я--а-е---- /-ха-ел---- ------ебуд---па-іц-. Я х____ б_ / х_____ б_ ч___________ п______ Я х-ц-ў б- / х-ц-л- б- ч-г---е-у-з- п-п-ц-. ------------------------------------------- Я хацеў бы / хацела бы чаго-небудзь папіць. 0
Kho-ha-se-p-t-n---v-ts’? K________ p_____________ K-o-h-t-e p-t-n-s-v-t-’- ------------------------ Khochatse patantsavats’?
Я хочу їсти. Я хац-- -----ха-е-а б- ч-го---б---ь-п-ес-і. Я х____ б_ / х_____ б_ ч___________ п______ Я х-ц-ў б- / х-ц-л- б- ч-г---е-у-з- п-е-ц-. ------------------------------------------- Я хацеў бы / хацела бы чаго-небудзь паесці. 0
K-o--a-s--pat----a-a-s-? K________ p_____________ K-o-h-t-e p-t-n-s-v-t-’- ------------------------ Khochatse patantsavats’?
Я хочу відпочити. Я х--е- ---/ хацел--б---рохі-а-п--ы--. Я х____ б_ / х_____ б_ т____ а________ Я х-ц-ў б- / х-ц-л- б- т-о-і а-п-ч-ц-. -------------------------------------- Я хацеў бы / хацела бы трохі адпачыць. 0
K----atse-p-ag---a-sts-? K________ p_____________ K-o-h-t-e p-a-u-y-t-t-a- ------------------------ Khochatse pragulyatstsa?
Я хочу Вас дещо запитати. Я-х-цеў--- - --це---б- нешта-ў-В-- спы--ць. Я х____ б_ / х_____ б_ н____ ў В__ с_______ Я х-ц-ў б- / х-ц-л- б- н-ш-а ў В-с с-ы-а-ь- ------------------------------------------- Я хацеў бы / хацела бы нешта ў Вас спытаць. 0
Khoch--s---r-g----tstsa? K________ p_____________ K-o-h-t-e p-a-u-y-t-t-a- ------------------------ Khochatse pragulyatstsa?
Я хочу Вас дещо попросити. Я ----- б- /----е---б- В-с-а- -ы---ц- п-п-а--ц-. Я х____ б_ / х_____ б_ В__ а_ ч______ п_________ Я х-ц-ў б- / х-ц-л- б- В-с а- ч-м-ь-і п-п-а-і-ь- ------------------------------------------------ Я хацеў бы / хацела бы Вас аб чымсьці папрасіць. 0
K--c----e-p-ag-l-at-ts-? K________ p_____________ K-o-h-t-e p-a-u-y-t-t-a- ------------------------ Khochatse pragulyatstsa?
Я хочу Вас кудись запросити. Я--а-еў-бы --х--е-- ----а- н----о-ь-- з----сіць. Я х____ б_ / х_____ б_ В__ н_ ш______ з_________ Я х-ц-ў б- / х-ц-л- б- В-с н- ш-о-ь-і з-п-а-і-ь- ------------------------------------------------ Я хацеў бы / хацела бы Вас на штосьці запрасіць. 0
Y---h-chu --ry--’. Y_ k_____ k_______ Y- k-a-h- k-r-t-’- ------------------ Ya khachu kuryts’.
Що Ви хочете випити? Ш-о-Вы--а-а-це? Ш__ В_ ж_______ Ш-о В- ж-д-е-е- --------------- Што Вы жадаеце? 0
Y--kha-h--kur----. Y_ k_____ k_______ Y- k-a-h- k-r-t-’- ------------------ Ya khachu kuryts’.
Чи хотіли б Ви кави? Ж-даеце ка-ы? Ж______ к____ Ж-д-е-е к-в-? ------------- Жадаеце кавы? 0
Ya-k-a-h---uryt--. Y_ k_____ k_______ Y- k-a-h- k-r-t-’- ------------------ Ya khachu kuryts’.
Чи хотіли б Ви краще чаю? А-- Вам-лепей--а----ы? А__ В__ л____ г_______ А-о В-м л-п-й г-р-а-ы- ---------------------- Або Вам лепей гарбаты? 0
Kh--h-s- -sy-a-e-u? K_______ t_________ K-o-h-s- t-y-a-e-u- ------------------- Khochash tsygaretu?
Ми хотіли б поїхати додому. М- ---а- е--ц- дад---. М_ х____ е____ д______ М- х-ч-м е-а-ь д-д-м-. ---------------------- Мы хочам ехаць дадому. 0
Kh--ha------g-ret-? K_______ t_________ K-o-h-s- t-y-a-e-u- ------------------- Khochash tsygaretu?
Чи хотіли б ви таксі? Ва- п----бна-----с-? В__ п________ т_____ В-м п-т-э-н-е т-к-і- -------------------- Вам патрэбнае таксі? 0
K---------syg-re--? K_______ t_________ K-o-h-s- t-y-a-e-u- ------------------- Khochash tsygaretu?
Вони хочуть зателефонувати. Я---хочу-ь --т---фа----ць. Я__ х_____ п______________ Я-ы х-ч-ц- п-т-л-ф-н-в-ц-. -------------------------- Яны хочуць патэлефанаваць. 0
E- kh-ch- p--ku-y---. E_ k_____ p__________ E- k-o-h- p-y-u-y-s-. --------------------- En khocha prykuryts’.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + білоруська (1-100) MP3 білоруська (1-100)
Відео не знайдено!

Дві мови = два мовні центри!

Коли ми вчимо мову – це нашому мозку не байдуже. Адже він має багато сховищ для різних мов. Не всі мови, які ми вчимо, зберігаються разом. Мови, які ми вивчаємо дорослими, мають власне сховище. Це означає, що мозок обробляє нові правила в іншому місці. Вони зберігаються не разом з рідною мовою. Люди, які виросли двомовними, напроти, використовують лише одну ділянку. До цього результату дійшло більшість досліджень. Нейрологи вивчали багатьох тест-осіб. Ці випробувані вільно говорили двома мовами. Але одна частина випробуваних виросла з обома мовами. Інша частина, напроти, другу мову вивчила пізніше. Під час мовного тесту дослідники могли міряти активність мозку. Та вони бачили, яка ділянка мозку працювала під час тесту. І вони бачили, що «пізні» учні мають два мовні центри. Що це саме так, дослідники вже давно припускали. Люди з пораненням мозку показують різні симптоми. Так поранення мозку також можуть спричиняти мовні проблеми. Тоді потерпілі погано вимовляють слова чи розуміють. Але двомовні потерпілі від нещасного випадку інколи показують особливі симптоми. Їх мовні проблеми не завжди зачіпають обидві мови. Якщо лише одна ділянка мозку пошкоджена, інші ще можуть діяти. Тоді пацієнти розмовляють однією мовою краще ніж іншою. Також дві мови з різною швидкістю відновлюються. Це доводить, що обидві мови збережено не на одній ділянці. Оскільки вони вивчалися не одночасно, вони створюють два центри. Як точно наш мозок керує багатьма мовами, ще невідомо. Але нові знання могли б вести до нових навчальних стратегій…