Розмовник

uk Хотіти що-небудь   »   cs mít něco rád

70 [сімдесят]

Хотіти що-небудь

Хотіти що-небудь

70 [sedmdesát]

mít něco rád

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська чеська Відтворити більше
Хочете курити? C-cet- s- -ak-u-it? C_____ s_ z________ C-c-t- s- z-k-u-i-? ------------------- Chcete si zakouřit? 0
Хочете танцювати? C-c--e--i--ata-či-? C_____ s_ z________ C-c-t- s- z-t-n-i-? ------------------- Chcete si zatančit? 0
Хочете йти гуляти? Ch-e----- pr-j--? C_____ s_ p______ C-c-t- s- p-o-í-? ----------------- Chcete se projít? 0
Я хочу курити. C-----/---t-l- bych-si--a----it. C____ / c_____ b___ s_ z________ C-t-l / c-t-l- b-c- s- z-k-u-i-. -------------------------------- Chtěl / chtěla bych si zakouřit. 0
Ти хотів би цигарку? Chceš -ig-r-t-? C____ c________ C-c-š c-g-r-t-? --------------- Chceš cigaretu? 0
Він хотів би вогню. C--e p-ipálit. C___ p________ C-c- p-i-á-i-. -------------- Chce připálit. 0
Я хочу пити. R-- /-r--a by----e -ě-eho ----l----apila. R__ / r___ b___ s_ n_____ n____ / n______ R-d / r-d- b-c- s- n-č-h- n-p-l / n-p-l-. ----------------------------------------- Rád / ráda bych se něčeho napil / napila. 0
Я хочу їсти. Něco-bych sně-- /-s---l-. N___ b___ s____ / s______ N-c- b-c- s-ě-l / s-ě-l-. ------------------------- Něco bych snědl / snědla. 0
Я хочу відпочити. Chtěl --c---la byc- -i -r-ch- -dp-čin---. C____ / c_____ b___ s_ t_____ o__________ C-t-l / c-t-l- b-c- s- t-o-h- o-p-č-n-u-. ----------------------------------------- Chtěl / chtěla bych si trochu odpočinout. 0
Я хочу Вас дещо запитати. Rá- -----a -ych-s- V-s -a ---o ---t-l /-zept-la. R__ / r___ b___ s_ V__ n_ n___ z_____ / z_______ R-d / r-d- b-c- s- V-s n- n-c- z-p-a- / z-p-a-a- ------------------------------------------------ Rád / ráda bych se Vás na něco zeptal / zeptala. 0
Я хочу Вас дещо попросити. C-t-- - ch--l-----h -á--- něco-po-r---t. C____ / c_____ b___ V__ o n___ p________ C-t-l / c-t-l- b-c- V-s o n-c- p-p-o-i-. ---------------------------------------- Chtěl / chtěla bych Vás o něco poprosit. 0
Я хочу Вас кудись запросити. R-d / r--a-b-ch Vás--ěk-m-p-zv-- / p-z----. R__ / r___ b___ V__ n____ p_____ / p_______ R-d / r-d- b-c- V-s n-k-m p-z-a- / p-z-a-a- ------------------------------------------- Rád / ráda bych Vás někam pozval / pozvala. 0
Що Ви хочете випити? C--si-p-ej--e, --osím? C_ s_ p_______ p______ C- s- p-e-e-e- p-o-í-? ---------------------- Co si přejete, prosím? 0
Чи хотіли б Ви кави? Pře-e-- s----v-? P______ s_ k____ P-e-e-e s- k-v-? ---------------- Přejete si kávu? 0
Чи хотіли б Ви краще чаю? N-bo-b--te-radě-- ---ěl - c-t--a čaj? N___ b____ r_____ c____ / c_____ č___ N-b- b-s-e r-d-j- c-t-l / c-t-l- č-j- ------------------------------------- Nebo byste raději chtěl / chtěla čaj? 0
Ми хотіли б поїхати додому. Chceme--e- d-mů. C_____ j__ d____ C-c-m- j-t d-m-. ---------------- Chceme jet domů. 0
Чи хотіли б ви таксі? C-c--e--a--l-t ta--? C_____ z______ t____ C-c-t- z-v-l-t t-x-? -------------------- Chcete zavolat taxi? 0
Вони хочуть зателефонувати. Ch-ějí --lefon-v--. C_____ t___________ C-t-j- t-l-f-n-v-t- ------------------- Chtějí telefonovat. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + чеська (1-100) MP3 чеська (1-100)
Відео не знайдено!

Дві мови = два мовні центри!

Коли ми вчимо мову – це нашому мозку не байдуже. Адже він має багато сховищ для різних мов. Не всі мови, які ми вчимо, зберігаються разом. Мови, які ми вивчаємо дорослими, мають власне сховище. Це означає, що мозок обробляє нові правила в іншому місці. Вони зберігаються не разом з рідною мовою. Люди, які виросли двомовними, напроти, використовують лише одну ділянку. До цього результату дійшло більшість досліджень. Нейрологи вивчали багатьох тест-осіб. Ці випробувані вільно говорили двома мовами. Але одна частина випробуваних виросла з обома мовами. Інша частина, напроти, другу мову вивчила пізніше. Під час мовного тесту дослідники могли міряти активність мозку. Та вони бачили, яка ділянка мозку працювала під час тесту. І вони бачили, що «пізні» учні мають два мовні центри. Що це саме так, дослідники вже давно припускали. Люди з пораненням мозку показують різні симптоми. Так поранення мозку також можуть спричиняти мовні проблеми. Тоді потерпілі погано вимовляють слова чи розуміють. Але двомовні потерпілі від нещасного випадку інколи показують особливі симптоми. Їх мовні проблеми не завжди зачіпають обидві мови. Якщо лише одна ділянка мозку пошкоджена, інші ще можуть діяти. Тоді пацієнти розмовляють однією мовою краще ніж іншою. Також дві мови з різною швидкістю відновлюються. Це доводить, що обидві мови збережено не на одній ділянці. Оскільки вони вивчалися не одночасно, вони створюють два центри. Як точно наш мозок керує багатьма мовами, ще невідомо. Але нові знання могли б вести до нових навчальних стратегій…