Розмовник

uk Хотіти що-небудь   »   no ville noe 1

70 [сімдесят]

Хотіти що-небудь

Хотіти що-небудь

70 [sytti]

ville noe 1

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська норвезька Відтворити більше
Хочете курити? V-l -- ---k-? V__ d_ r_____ V-l d- r-y-e- ------------- Vil du røyke? 0
Хочете танцювати? V---du da-se? V__ d_ d_____ V-l d- d-n-e- ------------- Vil du danse? 0
Хочете йти гуляти? Vi- -u ---en tu-? V__ d_ g_ e_ t___ V-l d- g- e- t-r- ----------------- Vil du gå en tur? 0
Я хочу курити. Je--v---g---n----y-e. J__ v__ g_____ r_____ J-g v-l g-e-n- r-y-e- --------------------- Jeg vil gjerne røyke. 0
Ти хотів би цигарку? Vi- du-h- en --g-r--t? V__ d_ h_ e_ s________ V-l d- h- e- s-g-r-t-? ---------------------- Vil du ha en sigarett? 0
Він хотів би вогню. H-- v-- ha-f-r. H__ v__ h_ f___ H-n v-l h- f-r- --------------- Han vil ha fyr. 0
Я хочу пити. J-g---- -je-ne-ha-n-e-å d--kke. J__ v__ g_____ h_ n__ å d______ J-g v-l g-e-n- h- n-e å d-i-k-. ------------------------------- Jeg vil gjerne ha noe å drikke. 0
Я хочу їсти. Je--v-- -je--e-sp-s--no-. J__ v__ g_____ s____ n___ J-g v-l g-e-n- s-i-e n-e- ------------------------- Jeg vil gjerne spise noe. 0
Я хочу відпочити. J-g-v-l---er-e---ile-li-t. J__ v__ g_____ h____ l____ J-g v-l g-e-n- h-i-e l-t-. -------------------------- Jeg vil gjerne hvile litt. 0
Я хочу Вас дещо запитати. Je- vil -------s-ørre de--noe. J__ v__ g_____ s_____ d__ n___ J-g v-l g-e-n- s-ø-r- d-g n-e- ------------------------------ Jeg vil gjerne spørre deg noe. 0
Я хочу Вас дещо попросити. Je- -i- ----ne ----e--o- -oe. J__ v__ g_____ b_ d__ o_ n___ J-g v-l g-e-n- b- d-g o- n-e- ----------------------------- Jeg vil gjerne be deg om noe. 0
Я хочу Вас кудись запросити. Jeg--il---er-- i---------e--p- no-. J__ v__ g_____ i_______ d__ p_ n___ J-g v-l g-e-n- i-v-t-r- d-g p- n-e- ----------------------------------- Jeg vil gjerne invitere deg på noe. 0
Що Ви хочете випити? Hva-v-l -u-h-? H__ v__ d_ h__ H-a v-l d- h-? -------------- Hva vil du ha? 0
Чи хотіли б Ви кави? V-l-du--- en-k---e? V__ d_ h_ e_ k_____ V-l d- h- e- k-f-e- ------------------- Vil du ha en kaffe? 0
Чи хотіли б Ви краще чаю? E-l------ -----l-e---a-e- -e? E____ v__ d_ h_____ h_ e_ t__ E-l-r v-l d- h-l-e- h- e- t-? ----------------------------- Eller vil du heller ha en te? 0
Ми хотіли б поїхати додому. V- v-- -----e --ø-e-hje-. V_ v__ g_____ k____ h____ V- v-l g-e-n- k-ø-e h-e-. ------------------------- Vi vil gjerne kjøre hjem. 0
Чи хотіли б ви таксі? V-l---re ---e- d--sje? V__ d___ h_ e_ d______ V-l d-r- h- e- d-o-j-? ---------------------- Vil dere ha en drosje? 0
Вони хочуть зателефонувати. D- v-- -jer------g-. D_ v__ g_____ r_____ D- v-l g-e-n- r-n-e- -------------------- De vil gjerne ringe. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + норвезька (1-100) MP3 норвезька (1-100)
Відео не знайдено!

Дві мови = два мовні центри!

Коли ми вчимо мову – це нашому мозку не байдуже. Адже він має багато сховищ для різних мов. Не всі мови, які ми вчимо, зберігаються разом. Мови, які ми вивчаємо дорослими, мають власне сховище. Це означає, що мозок обробляє нові правила в іншому місці. Вони зберігаються не разом з рідною мовою. Люди, які виросли двомовними, напроти, використовують лише одну ділянку. До цього результату дійшло більшість досліджень. Нейрологи вивчали багатьох тест-осіб. Ці випробувані вільно говорили двома мовами. Але одна частина випробуваних виросла з обома мовами. Інша частина, напроти, другу мову вивчила пізніше. Під час мовного тесту дослідники могли міряти активність мозку. Та вони бачили, яка ділянка мозку працювала під час тесту. І вони бачили, що «пізні» учні мають два мовні центри. Що це саме так, дослідники вже давно припускали. Люди з пораненням мозку показують різні симптоми. Так поранення мозку також можуть спричиняти мовні проблеми. Тоді потерпілі погано вимовляють слова чи розуміють. Але двомовні потерпілі від нещасного випадку інколи показують особливі симптоми. Їх мовні проблеми не завжди зачіпають обидві мови. Якщо лише одна ділянка мозку пошкоджена, інші ще можуть діяти. Тоді пацієнти розмовляють однією мовою краще ніж іншою. Також дві мови з різною швидкістю відновлюються. Це доводить, що обидві мови збережено не на одній ділянці. Оскільки вони вивчалися не одночасно, вони створюють два центри. Як точно наш мозок керує багатьма мовами, ще невідомо. Але нові знання могли б вести до нових навчальних стратегій…