Розмовник

uk Хотіти що-небудь   »   ro „a dori” ceva

70 [сімдесят]

Хотіти що-небудь

Хотіти що-небудь

70 [şaptezeci]

„a dori” ceva

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська румунська Відтворити більше
Хочете курити? Dor--i -ă--um-ţi? D_____ s_ f______ D-r-ţ- s- f-m-ţ-? ----------------- Doriţi să fumaţi? 0
Хочете танцювати? Dori-i să-da--aţ-? D_____ s_ d_______ D-r-ţ- s- d-n-a-i- ------------------ Doriţi să dansaţi? 0
Хочете йти гуляти? Do-i----ă---rg-ţ--l--p---b---? D_____ s_ m______ l_ p________ D-r-ţ- s- m-r-e-i l- p-i-b-r-? ------------------------------ Doriţi să mergeţi la plimbare? 0
Я хочу курити. Vr--- -ă fume-. V____ s_ f_____ V-e-u s- f-m-z- --------------- Vreau să fumez. 0
Ти хотів би цигарку? V-e- ------r-? V___ o ţ______ V-e- o ţ-g-r-? -------------- Vrei o ţigară? 0
Він хотів би вогню. E----e- u--fo-. E_ v___ u_ f___ E- v-e- u- f-c- --------------- El vrea un foc. 0
Я хочу пити. D--e-- s- ---u-ce--. D_____ s_ b___ c____ D-r-s- s- b-a- c-v-. -------------------- Doresc să beau ceva. 0
Я хочу їсти. D--esc -ă -ă-ân--c---. D_____ s_ m_____ c____ D-r-s- s- m-n-n- c-v-. ---------------------- Doresc să mănânc ceva. 0
Я хочу відпочити. Dor-s---ă-m- -di--es- -uţ--. D_____ s_ m_ o_______ p_____ D-r-s- s- m- o-i-n-s- p-ţ-n- ---------------------------- Doresc să mă odihnesc puţin. 0
Я хочу Вас дещо запитати. Dor-sc-să -ă--n-re- -e--. D_____ s_ v_ î_____ c____ D-r-s- s- v- î-t-e- c-v-. ------------------------- Doresc să vă întreb ceva. 0
Я хочу Вас дещо попросити. D---s---ă -ă---- c-va. D_____ s_ v_ r__ c____ D-r-s- s- v- r-g c-v-. ---------------------- Doresc să vă rog ceva. 0
Я хочу Вас кудись запросити. Dores- să--ă-i-v-- l- c---. D_____ s_ v_ i____ l_ c____ D-r-s- s- v- i-v-t l- c-v-. --------------------------- Doresc să vă invit la ceva. 0
Що Ви хочете випити? Ce-do-i-i -ă ro-? C_ d_____ v_ r___ C- d-r-ţ- v- r-g- ----------------- Ce doriţi vă rog? 0
Чи хотіли б Ви кави? D-ri-i --caf-a? D_____ o c_____ D-r-ţ- o c-f-a- --------------- Doriţi o cafea? 0
Чи хотіли б Ви краще чаю? Sau do-i-i-ma----n- ---c---? S__ d_____ m__ b___ u_ c____ S-u d-r-ţ- m-i b-n- u- c-a-? ---------------------------- Sau doriţi mai bine un ceai? 0
Ми хотіли б поїхати додому. Vr---să m-rg---aca-ă. V___ s_ m_____ a_____ V-e- s- m-r-e- a-a-ă- --------------------- Vrem să mergem acasă. 0
Чи хотіли б ви таксі? Vreţ- -- ta-i? V____ u_ t____ V-e-i u- t-x-? -------------- Vreţi un taxi? 0
Вони хочуть зателефонувати. E--v----ă-d-- un t-l-f--. E_ v__ s_ d__ u_ t_______ E- v-r s- d-a u- t-l-f-n- ------------------------- Ei vor să dea un telefon. 0

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + румунська (1-100) MP3 румунська (1-100)
Відео не знайдено!

Дві мови = два мовні центри!

Коли ми вчимо мову – це нашому мозку не байдуже. Адже він має багато сховищ для різних мов. Не всі мови, які ми вчимо, зберігаються разом. Мови, які ми вивчаємо дорослими, мають власне сховище. Це означає, що мозок обробляє нові правила в іншому місці. Вони зберігаються не разом з рідною мовою. Люди, які виросли двомовними, напроти, використовують лише одну ділянку. До цього результату дійшло більшість досліджень. Нейрологи вивчали багатьох тест-осіб. Ці випробувані вільно говорили двома мовами. Але одна частина випробуваних виросла з обома мовами. Інша частина, напроти, другу мову вивчила пізніше. Під час мовного тесту дослідники могли міряти активність мозку. Та вони бачили, яка ділянка мозку працювала під час тесту. І вони бачили, що «пізні» учні мають два мовні центри. Що це саме так, дослідники вже давно припускали. Люди з пораненням мозку показують різні симптоми. Так поранення мозку також можуть спричиняти мовні проблеми. Тоді потерпілі погано вимовляють слова чи розуміють. Але двомовні потерпілі від нещасного випадку інколи показують особливі симптоми. Їх мовні проблеми не завжди зачіпають обидві мови. Якщо лише одна ділянка мозку пошкоджена, інші ще можуть діяти. Тоді пацієнти розмовляють однією мовою краще ніж іншою. Також дві мови з різною швидкістю відновлюються. Це доводить, що обидві мови збережено не на одній ділянці. Оскільки вони вивчалися не одночасно, вони створюють два центри. Як точно наш мозок керує багатьма мовами, ще невідомо. Але нові знання могли б вести до нових навчальних стратегій…