Розмовник

uk Щось мусити   »   ti ገለ (ገድነት)

72 [сімдесят два]

Щось мусити

Щось мусити

72 [ሰብዓንክልተን]

72 [sebi‘anikiliteni]

ገለ (ገድነት)

gele (gedineti)

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська тигринcька Відтворити більше
Мусити ገ-ን ገ__ ገ-ን --- ገድን 0
g--- --ed--et-) g___ (_________ g-l- (-e-i-e-i- --------------- gele (gedineti)
Я мушу відправити лист. እቲ---ዳ- ገ-ን -ሰ--ኣለኒ። እ_ ደ___ ገ__ ክ__ ኣ___ እ- ደ-ዳ- ገ-ን ክ-ዶ ኣ-ኒ- -------------------- እቲ ደብዳበ ገድን ክሰዶ ኣለኒ። 0
gel--(ged-n---) g___ (_________ g-l- (-e-i-e-i- --------------- gele (gedineti)
Я мушу заплатити за готель. እ- ሆ-ል ግድ---ኸፍሎ---ኒ። እ_ ሆ__ ግ__ ክ___ ኣ___ እ- ሆ-ል ግ-ን ክ-ፍ- ኣ-ኒ- -------------------- እቲ ሆተል ግድን ክኸፍሎ ኣለኒ። 0
gedi-i g_____ g-d-n- ------ gedini
Ти мусиш встати рано. ግ---ንግ- --ትስእ -ለ-። ግ__ ን__ ክ____ ኣ___ ግ-ን ን-ሆ ክ-ት-እ ኣ-ካ- ------------------ ግድን ንግሆ ክትትስእ ኣለካ። 0
ge-ini g_____ g-d-n- ------ gedini
Ти мусиш багато працювати. ብዙ- ክት-ር- ኣለ-። ብ__ ክ____ ኣ___ ብ-ሕ ክ-ሰ-ሕ ኣ-ካ- -------------- ብዙሕ ክትሰርሕ ኣለካ። 0
gedi-i g_____ g-d-n- ------ gedini
Ти мусиш бути пунктуальним. ሰ-ትካ--ተ-ብ- ኣለካ። ሰ___ ከ____ ኣ___ ሰ-ት- ከ-ኽ-ር ኣ-ካ- --------------- ሰዓትካ ከተኽብር ኣለካ። 0
i-ī de---a-e----i---ki--d- -l-n-። i__ d_______ g_____ k_____ a_____ i-ī d-b-d-b- g-d-n- k-s-d- a-e-ī- --------------------------------- itī debidabe gedini kisedo alenī።
Він мусить заправитися. ንሱ-ነዳዲ---ልእ -ለ-። ን_ ነ__ ክ___ ኣ___ ን- ነ-ዲ ክ-ል- ኣ-ዎ- ---------------- ንሱ ነዳዲ ክመልእ ኣለዎ። 0
i-ī-----dabe-ge--n- -is--- --en-። i__ d_______ g_____ k_____ a_____ i-ī d-b-d-b- g-d-n- k-s-d- a-e-ī- --------------------------------- itī debidabe gedini kisedo alenī።
Він мусить ремонтувати автомобіль. ንሱ--ታ--ኪ--ከዕርያ -ለዎ። ን_ ን_ መ__ ከ___ ኣ___ ን- ን- መ-ና ከ-ር- ኣ-ዎ- ------------------- ንሱ ንታ መኪና ከዕርያ ኣለዎ። 0
itī debi-a-- -ed-n- k-s-do-al-n-። i__ d_______ g_____ k_____ a_____ i-ī d-b-d-b- g-d-n- k-s-d- a-e-ī- --------------------------------- itī debidabe gedini kisedo alenī።
Він мусить мити автомобіль. ን- ----ኪ--ክሓ-ባ ኣለ-። ን_ ነ_ መ__ ክ___ ኣ___ ን- ነ- መ-ና ክ-ጽ- ኣ-ዎ- ------------------- ንሱ ነታ መኪና ክሓጽባ ኣለዎ። 0
itī--o-el- gid-n- -i--e-i---a-e--። i__ h_____ g_____ k_______ a_____ i-ī h-t-l- g-d-n- k-h-e-i-o a-e-ī- ---------------------------------- itī hoteli gidini kiẖefilo alenī።
Вона мусить робити закупи. ን-------ክ--ዝ- -ለዋ። ን_ ኣ___ ክ____ ኣ___ ን- ኣ-ቬ- ክ-ገ-እ ኣ-ዋ- ------------------ ንሳ ኣስቬዛ ክትገዝእ ኣለዋ። 0
i-- -o-e---g--i-i --ẖefi---al---። i__ h_____ g_____ k_______ a_____ i-ī h-t-l- g-d-n- k-h-e-i-o a-e-ī- ---------------------------------- itī hoteli gidini kiẖefilo alenī።
Вона мусить прибрати квартиру. ን- ነቲ --በ- ክ-- ከ-ጽሪ- ---። ን_ ነ_ መ___ ክ__ ከ____ ኣ___ ን- ነ- መ-በ- ክ-ሊ ከ-ጽ-ዮ ኣ-ዋ- ------------------------- ንሳ ነቲ መንበሪ ክፍሊ ከተጽሪዮ ኣለዋ። 0
itī-ho-e-i-g--i-i-k-h-efilo-ale-ī። i__ h_____ g_____ k_______ a_____ i-ī h-t-l- g-d-n- k-h-e-i-o a-e-ī- ---------------------------------- itī hoteli gidini kiẖefilo alenī።
Вона мусить прати білизну. ክዳው-- ክ---ቦ----። ክ____ ክ____ ኣ___ ክ-ው-ቲ ክ-ሓ-ቦ ኣ-ዋ- ---------------- ክዳውንቲ ክትሓጽቦ ኣለዋ። 0
g--in- ---ih---it-t-s--i -l---። g_____ n_____ k_________ a_____ g-d-n- n-g-h- k-t-t-s-’- a-e-a- ------------------------------- gidini nigiho kititisi’i aleka።
Ми мусимо негайно йти до школи. ሕ- --------ህ-- -ንከ-- ኣለ-። ሕ_ ና_ ቤ_ ት____ ክ____ ኣ___ ሕ- ና- ቤ- ት-ህ-ቲ ክ-ከ-ድ ኣ-ና- ------------------------- ሕጂ ናብ ቤት ትምህርቲ ክንከይድ ኣለና። 0
gid-----i-ih--k--i--si’i ale-a። g_____ n_____ k_________ a_____ g-d-n- n-g-h- k-t-t-s-’- a-e-a- ------------------------------- gidini nigiho kititisi’i aleka።
Ми мусимо негайно йти на роботу. ሕ- ግ-ን----ስ-- ክ--ይድ ---። ሕ_ ግ__ ና_ ስ__ ክ____ ኣ___ ሕ- ግ-ን ና- ስ-ሕ ክ-ከ-ድ ኣ-ና- ------------------------ ሕጂ ግድን ናብ ስራሕ ክንከይድ ኣለና። 0
gi-in--nig-h- ki--ti-----a-ek-። g_____ n_____ k_________ a_____ g-d-n- n-g-h- k-t-t-s-’- a-e-a- ------------------------------- gidini nigiho kititisi’i aleka።
Ми мусимо негайно йти до лікаря. ንሕ--ግድ-----ሓ---ክ--ይድ ኣለና። ን__ ግ__ ና_ ሓ__ ክ____ ኣ___ ን-ና ግ-ን ና- ሓ-ም ክ-ከ-ድ ኣ-ና- ------------------------- ንሕና ግድን ናብ ሓኪም ክንከይድ ኣለና። 0
b--uh---ki--s-r-ḥi a----። b_____ k_________ a_____ b-z-h-i k-t-s-r-h-i a-e-a- -------------------------- bizuḥi kitiseriḥi aleka።
Ви мусите чекати на автобус. ንስኻ--ም--ው-----ት-በዩ--ለኩ-። ን_____ ኣ____ ክ____ ኣ____ ን-ኻ-ኩ- ኣ-ቶ-ስ ክ-ጽ-ዩ ኣ-ኩ-። ------------------------ ንስኻትኩም ኣውቶቡስ ክትጽበዩ ኣለኩም። 0
bizu--i kit--erih-i-a----። b_____ k_________ a_____ b-z-h-i k-t-s-r-h-i a-e-a- -------------------------- bizuḥi kitiseriḥi aleka።
Ви мусите чекати на поїзд. ን--ት-ም -ቡር -ትጽበዩ-----። ን_____ ባ__ ክ____ ኣ____ ን-ኻ-ኩ- ባ-ር ክ-ጽ-ዩ ኣ-ኩ-። ---------------------- ንስኻትኩም ባቡር ክትጽበዩ ኣለኩም። 0
bi---̣i-ki----rih---al---። b_____ k_________ a_____ b-z-h-i k-t-s-r-h-i a-e-a- -------------------------- bizuḥi kitiseriḥi aleka።
Ви мусите чекати на таксі. ንስ-ት-ም-ታክ--ክ--በ--ኣለኩ-። ን_____ ታ__ ክ____ ኣ____ ን-ኻ-ኩ- ታ-ሲ ክ-ጽ-ዩ ኣ-ኩ-። ---------------------- ንስኻትኩም ታክሲ ክትጽበዩ ኣለኩም። 0
s-‘-t--- k---h---iri alek-። s_______ k_________ a_____ s-‘-t-k- k-t-h-i-i-i a-e-a- --------------------------- se‘atika keteẖibiri aleka።

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + тигринcька (1-100) MP3 тигринcька (1-100)
Відео не знайдено!

Чому є так багато різних мов?

У світі є більш як 6000 різних мов. Тому нам потрібні тлумачі та перекладачі. Дуже-дуже давно всі розмовляли ще однією мовою. Але це змінилося, коли люди почали розселятися. Вони покинули свою батьківщину – Африку і розійшлися по Землі. Це просторове розділення вело також до мовного розділення. Адже кожен народ розвивав власну форму комунікації. Із спільної прамови виникло багато різних мов. Але люди ніколи довго не затримувалися в одній місцевості. Так мови все більше розділялися між собою. Потім колись настав момент, коли більше не можна було знайти спільний корінь. Також ніякий народ не жив тисячоліттями ізольовано. Завжди був контакт з іншими народами. Це змінювало мови. Вони сприймали елементи з чужих мов або змішувалися. Так, подальший розвиток мов ніколи не припинявся. Таким чином, міграції та контакти пояснюють чисельність мов. Але чому мови такі різні – це інше питання. Кожна історія розвитку слідує певним правилам. Те, що мови є такі, які вони є, повинно мати, таким чином, причини. Цими причинами науковці цікавляться давно. Вони хочуть знати, чому мови розвиваються по-різному. Щоб дослідити це, треба простежити історію мов. Так можна взнати, що коли змінилося. Ще невідомо, що впливає на розвиток мов. Але здається, культурні фактори мають бути важливішими за біологічні. Це означає, історія народів сформувала їх мови. Очевидно, мови розказують нам більше, ніж ми вважаємо…