Розмовник

uk Минулий час 1   »   zh 过去时1

81 [вісімдесят один]

Минулий час 1

Минулий час 1

81[八十一]

81 [Bāshíyī]

过去时1

guòqù shí 1

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська китайська (спрощена) Відтворити більше
Писати 写字--写 写____ 写-,-写 ----- 写字,书写 0
g-òq---h--1 g____ s__ 1 g-ò-ù s-í 1 ----------- guòqù shí 1
Він писав листа. 他 -了 -封 - 。 他 写_ 一_ 信 。 他 写- 一- 信 。 ----------- 他 写了 一封 信 。 0
g--q--s-í 1 g____ s__ 1 g-ò-ù s-í 1 ----------- guòqù shí 1
А вона написала листівку. 她-写-------- 。 她 写_ 一_ 明__ 。 她 写- 一- 明-片 。 ------------- 她 写了 一个 明信片 。 0
x--zì---hū--ě x_____ s_____ x-ě-ì- s-ū-i- ------------- xiězì, shūxiě
Читати 读书,-书 读____ 读-,-书 ----- 读书,看书 0
xiězì, --ū--ě x_____ s_____ x-ě-ì- s-ū-i- ------------- xiězì, shūxiě
Він читав журнал. 他 读- 一本-画- 。 他 读_ 一_ 画_ 。 他 读- 一- 画- 。 ------------ 他 读了 一本 画报 。 0
xiě--- -hū-iě x_____ s_____ x-ě-ì- s-ū-i- ------------- xiězì, shūxiě
А вона читала книгу. 她-读- ---书 。 她 读_ 一_ 书 。 她 读- 一- 书 。 ----------- 她 读了 一本 书 。 0
tā--i--- ----ēn- xìn. t_ x____ y_ f___ x___ t- x-ě-e y- f-n- x-n- --------------------- tā xiěle yī fēng xìn.
Брати 拿-取--到,吃,用-乘,坐 拿_____________ 拿-取-收-,-,-,-,- -------------- 拿,取,收到,吃,用,乘,坐 0
tā-xiěle -ī -ē-- x-n. t_ x____ y_ f___ x___ t- x-ě-e y- f-n- x-n- --------------------- tā xiěle yī fēng xìn.
Він узяв сигарету. 他 吸-- 了-一支-香烟 。 他 吸__ 了 一_ 香_ 。 他 吸-抽 了 一- 香- 。 --------------- 他 吸/抽 了 一支 香烟 。 0
tā-----e yī-f----xìn. t_ x____ y_ f___ x___ t- x-ě-e y- f-n- x-n- --------------------- tā xiěle yī fēng xìn.
Вона взяла частину шоколадки. 她--- ----克- 。 她 吃_ 一_ 巧__ 。 她 吃- 一- 巧-力 。 ------------- 她 吃了 一块 巧克力 。 0
T- x-ě-e -ī g- míng-ìnp-àn. T_ x____ y_ g_ m___________ T- x-ě-e y- g- m-n-x-n-i-n- --------------------------- Tā xiěle yī gè míngxìnpiàn.
Він був невірний, а вона була вірна. 他 ---不忠诚- -是-她 对---诚 。 他 对_ 不___ 但_ 她 对_ 忠_ 。 他 对- 不-诚- 但- 她 对- 忠- 。 ---------------------- 他 对她 不忠诚, 但是 她 对他 忠诚 。 0
Tā -i--e yī----m-ngxìn-i--. T_ x____ y_ g_ m___________ T- x-ě-e y- g- m-n-x-n-i-n- --------------------------- Tā xiěle yī gè míngxìnpiàn.
Він був ледачий, а вона була старанна. 他--懒- -是 她-勤劳-。 他 很__ 但_ 她 勤_ 。 他 很-, 但- 她 勤- 。 --------------- 他 很懒, 但是 她 勤劳 。 0
Tā -i----y---è-mí-gxìnp--n. T_ x____ y_ g_ m___________ T- x-ě-e y- g- m-n-x-n-i-n- --------------------------- Tā xiěle yī gè míngxìnpiàn.
Він був бідний, а вона була багата. 他 很穷---是 - -钱-。 他 很__ 但_ 她 有_ 。 他 很-, 但- 她 有- 。 --------------- 他 很穷, 但是 她 有钱 。 0
D---ū,-kà-shū D_____ k_____ D-s-ū- k-n-h- ------------- Dúshū, kànshū
Він не мав грошей, лише борги. 他----钱--还- 债务 。 他 没_ 钱_ 还_ 债_ 。 他 没- 钱- 还- 债- 。 --------------- 他 没有 钱, 还有 债务 。 0
Dú---,----s-ū D_____ k_____ D-s-ū- k-n-h- ------------- Dúshū, kànshū
Він не мав щастя, лише нещастя. 他 没有----, 还---霉 。 他 没_ 好___ 还 很__ 。 他 没- 好-气- 还 很-霉 。 ----------------- 他 没有 好运气, 还 很倒霉 。 0
Dú---- k--shū D_____ k_____ D-s-ū- k-n-h- ------------- Dúshū, kànshū
Він не мав успіху, лише невдачі. 他 - -功,-还--失败-。 他 没 成__ 还 很__ 。 他 没 成-, 还 很-败 。 --------------- 他 没 成功, 还 很失败 。 0
tā d--e y- ----huàbào. t_ d___ y_ b__ h______ t- d-l- y- b-n h-à-à-. ---------------------- tā dúle yī běn huàbào.
Він не був задоволеним, а незадоволеним. 他-不--意, 而且--不-足 。 他 不 满__ 而_ 很___ 。 他 不 满-, 而- 很-满- 。 ----------------- 他 不 满意, 而且 很不满足 。 0
tā -úle -ī-bě--h--bào. t_ d___ y_ b__ h______ t- d-l- y- b-n h-à-à-. ---------------------- tā dúle yī běn huàbào.
Він не був щасливим, а нещасливим. 他-不-心, -且 很-幸- 。 他 不___ 而_ 很___ 。 他 不-心- 而- 很-幸- 。 ---------------- 他 不开心, 而且 很不幸福 。 0
tā -úle--- --n--uà-à-. t_ d___ y_ b__ h______ t- d-l- y- b-n h-à-à-. ---------------------- tā dúle yī běn huàbào.
Він не був приємним, а неприємним. 他 让--没- 好感- -- --- 。 他 让_ 没_ 好__ 而_ 惹__ 。 他 让- 没- 好-, 而- 惹-厌 。 -------------------- 他 让人 没有 好感, 而且 惹人厌 。 0
Tā---l---- bě- ---. T_ d___ y_ b__ s___ T- d-l- y- b-n s-ū- ------------------- Tā dúle yī běn shū.

Як діти вчаться правильно говорити

Як тільки людина народжується – вона спілкується з іншими. Немовлята, коли чогось бажають, плачуть. Потім через декілька місяців вони вже можуть говорити прості слова. Речення з трьох слів вони говорять у віці приблизно 2 років. На те, коли діти починають говорити, вплинути неможливо. Але можна вплинути на те, як добре діти оволодівають рідною мовою. Однак, для цього слід мати на увазі деякі речі. Насамперед важливо, щоб дитина, яка вчиться, завжди була мотивована. Вона повинна знати, що вона чогось досягне, якщо говорить. Немовлята проявляють радість посмішкою як позитивний зворотній зв’язок. Великі діти шукають діалогу з оточенням. Вони зорієнтовані на мову людей, що поруч з ними. Тому важливим є мовний рівень батьків та вихователів. Також діти мусять знати, що мова являє собою цінність! При цьому вони повинні завжди мати задоволення. Читання у голос показує дітям, якою цікавою може бути мова. Також батьки повинні якомога більше займатися зі своєю дитиною. Коли дитина має багато вражень, вона хоче про них говорити. Діти, що ростуть двомовними, потребують твердих правил. Вони повинні знати, якою мовою з ким розмовляти. Так їх мозок може навчитися розрізняти обидві мови. Коли діти йдуть до школи, змінюється їх мова. Вони вивчають нову повсякденну мову. Тепер важливо, щоб батьки звертали увагу на те, як говорить їх дитина. Дослідження показують, що перша мова назавжди відбивається у мозку. Що ми вивчаємо як діти, супроводжує нас все наше життя. Хто добре вчить свою рідну мову в дитинстві потім виграє від цього. Він вчить нові речі швидше і краще – не лише іноземні мови …