Розмовник

uk Минулий час 3   »   zh 过去时3

83 [вісімдесят три]

Минулий час 3

Минулий час 3

83[八十三]

83 [Bāshísān]

过去时3

guòqù shí 3

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська китайська (спрощена) Відтворити більше
Телефонувати 通---打电-） 通_______ 通-话-打-话- -------- 通电话（打电话） 0
g--qù---í 3 g____ s__ 3 g-ò-ù s-í 3 ----------- guòqù shí 3
Я телефонував / телефонувала. 我--过 电话---。 我 打_ 电_ 了 。 我 打- 电- 了 。 ----------- 我 打过 电话 了 。 0
g---ù s-í 3 g____ s__ 3 g-ò-ù s-í 3 ----------- guòqù shí 3
Я весь час телефонував / телефонувала. 我 一直 -打 -话 - 。 我 一_ 在_ 电_ 了 。 我 一- 在- 电- 了 。 -------------- 我 一直 在打 电话 了 。 0
tōng d--n--- (-- d-ànhu-) t___ d______ (__ d_______ t-n- d-à-h-à (-ǎ d-à-h-à- ------------------------- tōng diànhuà (dǎ diànhuà)
Запитувати 提问-， 问问--问 提___ 问____ 提-题- 问-题-问 ---------- 提问题， 问问题，问 0
t--- diàn--- ----d-ành--) t___ d______ (__ d_______ t-n- d-à-h-à (-ǎ d-à-h-à- ------------------------- tōng diànhuà (dǎ diànhuà)
Я запитав / запитала. 我 -过-了 。 我 问_ 了 。 我 问- 了 。 -------- 我 问过 了 。 0
t-n- -iàn--à------ià-huà) t___ d______ (__ d_______ t-n- d-à-h-à (-ǎ d-à-h-à- ------------------------- tōng diànhuà (dǎ diànhuà)
Я запитував / запитувала завжди. 我 以前-经常 问 问题-。 我 以_ 经_ 问 问_ 。 我 以- 经- 问 问- 。 -------------- 我 以前 经常 问 问题 。 0
wǒ-d-gu- dià------. w_ d____ d_________ w- d-g-ò d-à-h-à-e- ------------------- wǒ dǎguò diànhuàle.
Розповідати 讲述、-述-告-、--叙述 讲____________ 讲-、-述-告-、-、-述 ------------- 讲述、描述、告诉、说、叙述 0
w---ǎ-uò di---uàle. w_ d____ d_________ w- d-g-ò d-à-h-à-e- ------------------- wǒ dǎguò diànhuàle.
Я розповів / розповіла. 我--过 了 。 我 说_ 了 。 我 说- 了 。 -------- 我 说过 了 。 0
wǒ dǎg-ò-----hu-le. w_ d____ d_________ w- d-g-ò d-à-h-à-e- ------------------- wǒ dǎguò diànhuàle.
Я розповів / розповіла цілу історію. 我-把----情-都-说过 --。 我 把 整___ 都 说_ 了 。 我 把 整-事- 都 说- 了 。 ----------------- 我 把 整个事情 都 说过 了 。 0
Wǒ---z-- zà- -- d-ành---e. W_ y____ z__ d_ d_________ W- y-z-í z-i d- d-à-h-à-e- -------------------------- Wǒ yīzhí zài dǎ diànhuàle.
Вчитися -习 学_ 学- -- 学习 0
W------- -à--d------h--l-. W_ y____ z__ d_ d_________ W- y-z-í z-i d- d-à-h-à-e- -------------------------- Wǒ yīzhí zài dǎ diànhuàle.
Я вчився / вчилася. 我-学- 过--。 我 学_ 过_ 。 我 学- 过- 。 --------- 我 学习 过了 。 0
Wǒ yīzh- -ài--- d-à--uà-e. W_ y____ z__ d_ d_________ W- y-z-í z-i d- d-à-h-à-e- -------------------------- Wǒ yīzhí zài dǎ diànhuàle.
Я вчився / вчилася цілий вечір. 我---- 整个----。 我 学__ 整_ 晚_ 。 我 学-了 整- 晚- 。 ------------- 我 学习了 整个 晚上 。 0
Tí wè--í,---n-----í, wèn T_ w_____ w__ w_____ w__ T- w-n-í- w-n w-n-í- w-n ------------------------ Tí wèntí, wèn wèntí, wèn
Працювати -作 工_ 工- -- 工作 0
T---è---,-wè--wènt----èn T_ w_____ w__ w_____ w__ T- w-n-í- w-n w-n-í- w-n ------------------------ Tí wèntí, wèn wèntí, wèn
Я працював / працювала. 我 工作 了 。 我 工_ 了 。 我 工- 了 。 -------- 我 工作 了 。 0
Tí -ènt-, -èn-wèn-í,-wèn T_ w_____ w__ w_____ w__ T- w-n-í- w-n w-n-í- w-n ------------------------ Tí wèntí, wèn wèntí, wèn
Я працював / працювала весь день. 我 -----一-天-。 我 工_ 了 一__ 。 我 工- 了 一-天 。 ------------ 我 工作 了 一整天 。 0
wǒ --ng-òl-. w_ w________ w- w-n-u-l-. ------------ wǒ wènguòle.
Їсти -饭 吃_ 吃- -- 吃饭 0
wǒ w-n-uò--. w_ w________ w- w-n-u-l-. ------------ wǒ wènguòle.
Я з’їв / з’їла. 我 -过-了-。 我 吃_ 了 。 我 吃- 了 。 -------- 我 吃过 了 。 0
wǒ----g-ò--. w_ w________ w- w-n-u-l-. ------------ wǒ wènguòle.
Я з’їв / з’їла усю їжу. 我 --全部-菜-都--- 了-。 我 把 全___ 都 吃_ 了 。 我 把 全-饭- 都 吃- 了 。 ----------------- 我 把 全部饭菜 都 吃光 了 。 0
Wǒ yǐ---n --ngc-á-g -èn---nt-. W_ y_____ j________ w__ w_____ W- y-q-á- j-n-c-á-g w-n w-n-í- ------------------------------ Wǒ yǐqián jīngcháng wèn wèntí.

Завантажити MP3 (.поштовий індекс файли)

MP3 українська + китайська (спрощена) (1-100) MP3 китайська (спрощена) (1-100)
Відео не знайдено!

Історія мовознавства

Мови завжди приваблювали людей. Тому історія мовознавства дуже давня. Мовознавство – це систематичне вивчення мови. Вже тисячі років тому люди розмірковували про мову. При цьому різні культури розвинули різні системи. Так виникли різні системи, що описують мови. Сучасне мовознавство базується насамперед на античних теоріях. Особливо Греція започаткувала багато традицій. Але найстаріша праця про мову походить з Індії. Близько 3000 років тому вона була написана граматиком Шакатаяною. У античний час мовою займалися такі філософи як Платон. Потім римські автори розвинули свої теорії далі. У 8 столітті власні традиції розвинули також араби. Їх праці вже виявляють точні описи арабської мови. У Новий час насамперед цікавилися походженням мови. Особливо вчені цікавилися історією мови. У XVIII столітті почали порівнювати мови між собою. Так намагалися зрозуміти, як розвиваються мови. Пізніше сконцентрувалися на мовах як системах. В центрі досліджень постало питання, як функціонують мови. Сьогодні існує багато галузей мовознавства. За останні 50 років розвинулися багато нових дисциплін. Частково на них сильно вплинули інші науки. Наприклад, психолінгвістика або міжкультурні комунікації. Нові напрямки мовознавства дуже спеціалізовані. Таким прикладом є феміністична лінгвістика. Отож, історія мовознавства триває… Поки є мови – люди будуть про них думати!