Розмовник

uk Прислівники   »   tr Nitelik zarfları

100 [сто]

Прислівники

Прислівники

100 [yüz]

Nitelik zarfları

Виберіть, як ви хочете бачити переклад:   
українська турецька Відтворити більше
вже один раз – ще ніколи daha e---l – --h- önc--h-ç d___ e____ – d___ ö___ h__ d-h- e-v-l – d-h- ö-c- h-ç -------------------------- daha evvel – daha önce hiç 0
Ви вже були в Берліні? D-h- e---l --- Ber-in’----ul--du-u--m-? D___ e____ h__ B________ b_________ m__ D-h- e-v-l h-ç B-r-i-’-e b-l-n-u-u- m-? --------------------------------------- Daha evvel hiç Berlin’de bulundunuz mu? 0
Ні, ще ніколи. H-y--, ------n---hi---u--n-a--m. H_____ d___ ö___ h__ b__________ H-y-r- d-h- ö-c- h-ç b-l-n-a-ı-. -------------------------------- Hayır, daha önce hiç bulunmadım. 0
Хто-небудь – ніхто bir- – h-ç -i--e b___ – h__ k____ b-r- – h-ç k-m-e ---------------- biri – hiç kimse 0
Ви знаєте тут кого-небудь? Bu--a---n-dı-ı--z---r --? B____ t__________ v__ m__ B-r-a t-n-d-ğ-n-z v-r m-? ------------------------- Burda tanıdığınız var mı? 0
Ні, я не знаю тут нікого. Ha---- b-r-a-k-mse-- t---mıy-r--. H_____ b____ k______ t___________ H-y-r- b-r-a k-m-e-i t-n-m-y-r-m- --------------------------------- Hayır, burda kimseyi tanımıyorum. 0
ще – більше ні da-- – -rtık-değ-l d___ – a____ d____ d-h- – a-t-k d-ğ-l ------------------ daha – artık değil 0
Ви тут ще надовго залишаєтеся? B---d- --ha ço- -a--c-- mısı-ı-? B_____ d___ ç__ k______ m_______ B-r-d- d-h- ç-k k-l-c-k m-s-n-z- -------------------------------- Burada daha çok kalacak mısınız? 0
Ні, я залишаюся ненадовго. H-yı-- b--ada-artı- -az-a k--maya-ağ--. H_____ b_____ a____ f____ k____________ H-y-r- b-r-d- a-t-k f-z-a k-l-a-a-a-ı-. --------------------------------------- Hayır, burada artık fazla kalmayacağım. 0
ще щось – більше нічого bi-ş-- d--- –--i--b-r --y b_____ d___ – h__ b__ ş__ b-r-e- d-h- – h-ç b-r ş-y ------------------------- birşey daha – hiç bir şey 0
Хочете ще щось випити? Bir ş-y-d-ha i-m-- --ter-----iz? B__ ş__ d___ i____ i____________ B-r ş-y d-h- i-m-k i-t-r-i-i-i-? -------------------------------- Bir şey daha içmek istermisiniz? 0
Ні, я не хочу більше нічого. H---r, b---a-hiç--ir---- -s----yoru-. H_____ b____ h__ b__ ş__ i___________ H-y-r- b-ş-a h-ç b-r ş-y i-t-m-y-r-m- ------------------------------------- Hayır, başka hiç bir şey istemiyorum. 0
вже щось – ще нічого e---l-- --h-nü- ----l e______ – h____ d____ e-v-l-e – h-n-z d-ğ-l --------------------- evvelce – henüz değil 0
Ви вже щось з’їли? Evv-l-------şeyl-- yedin-- -i? E______ b__ ş_____ y______ m__ E-v-l-e b-r ş-y-e- y-d-n-z m-? ------------------------------ Evvelce bir şeyler yediniz mi? 0
Ні, я ще нічого не їв / їла. H-yır------z---- ------m---m. H_____ h____ b__ ş__ y_______ H-y-r- h-n-z b-r ş-y y-m-d-m- ----------------------------- Hayır, henüz bir şey yemedim. 0
ще хто-небудь – більше ніхто da-a --şk--b--i –--r--k k-ms- --k d___ b____ b___ – a____ k____ y__ d-h- b-ş-a b-r- – a-t-k k-m-e y-k --------------------------------- daha başka biri – artık kimse yok 0
Бажає ще хто-небудь кави? B-şk- -a-ve-isteye---ar-mı? B____ k____ i______ v__ m__ B-ş-a k-h-e i-t-y-n v-r m-? --------------------------- Başka kahve isteyen var mı? 0
Ні, більше ніхто. Hayır,-kims- --t-m----. H_____ k____ i_________ H-y-r- k-m-e i-t-m-y-r- ----------------------- Hayır, kimse istemiyor. 0

Арабська мова

Арабська мова є однією з найважливіших у світі. Понад 300 мільйонів людей говорять арабською. Вони живуть у більш як 20 різних країнах. Арабська належить до афразійських мов. Арабська мова виникла декілька тисячоліть тому. Спершу мовою розмовляли на Аравійському півострові. Потім звідти вона поширилася далі. Розмовна арабська дуже відрізняється від літературної мови. Також є багато різних арабських діалектів. Можна сказати, що в кожному регіоні розмовляють інакше. Носії різних діалектів часто зовсім не розуміють один одного. Тому фільми з арабських країн часто йдуть з синхронним перекладом. Лише так вони можуть бути зрозумілі в усьому арабському мовному просторі. Класичною літературною арабською мовою сьогодні ще навряд чи хто говорить. Її можна знайти лише у письмовій формі. Книги і газети використовують класичну арабську літературну мову. До цього часу не існує власної фахової арабської мови. Тому професійні вирази походять часто з інших мов. Тут домінують насамперед французька та англійська. Інтерес до арабської за останні роки сильно зріс. Все більше людей хоче вивчати арабську. В кожному університеті та в багатьох школах пропонуються курси. Багато людей вважають арабську писемність особливо захоплюючою. Арабською пишуть справа наліво. Вимова і граматика арабської не такі й прості. Є багато звуків та правил, які невідомі іншим мовам. Тому при вивченні слід дотримуватися певної послідовності. Спершу вимова, потім граматика, потім письмо…